Глава УГКЦ у Вербну неділю до молоді: «Не пропустіть момент приходу Господнього! Не дайте, щоби Він минув ваше життя»

24 квітня Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолив святкову Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди свята Входу Господнього до Єрусалиму. Богослужіння відбулося в Патріаршому соборі Воскресіння ГНІХ, що в Києві. Із Главою Церкви співслужив владика Йосиф, Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ.

Під час богослуження відбувся Чин поставлення в ієреї двох дияконів: Андрія Боднарука та Андрія Бониса.

Під час проповіді Блаженніший Святослав заторкнув три важливі теми: духовний зміст свята, звернувся до молоді (у Вербну неділю Церква святкує День молоді), дав духовні настанови нововисвяченим ієреям.

Свято Входу Господнього у Єрусалим – свято приходу Царя

У неділю перед Пасхою Господньою, яку ми звемо Квітною (Вербною), Христова Церква святкує одне із найбільших свят в літургійному році. Ключем до розуміння цієї події є два слова «Господь приходить». Вхід Господній в Єрусалим підсумовує усю місію Христа. Тож люди, які бачили усе, що чинив Ісус говорили: «Господь навідався до народу свого».

Свято Пасхи, яке відзначали євреї в Єгипті, також було святом приходу Господнього. Прихід Божий до своїх людей був моментом свободи, звільнення, виходу з рабства до обітованої землі.

«Коли ми сьогодні промовляємо слова Символу віри, то сповідуємо важливу прикмету Бога, у якого віримо: “…І знову прийде у славі судити живих і мертвих, а його Царству не буде кінця…”. Святе Письмо підсумовує найглибшу молитву Церкви словами, які завершують Святе Письмо у книзі Апокаліпсису “Маран – атта”. Ці таїнственні слова означають “прийди, Господи”», – пояснює проповідник.

Таким чином, Церква готує людей до того, що Господь прийде, і наблизиться до людини, увійде у цей світ, щоби відкрити дорогу до Царства Небесного.

«У цьому святі ознаки приходу Христа, як подає Біблія, є знаками приходу Царя», – додає він. Ще патріарх Яків, коли говорив своєму синові Юді, з роду якого пішли усі ізраїльські царі, наголошував: «Коли прийде той, хто буде Спасителем, то він сяде на осля…і увійде у свою столицю».

Те саме здійснив колись цар Давид, коли встановлював у Єрусалимі столицю свого царства. Він на осляті увійшов у свій стольний град, показуючи, що входить не в ім’я власне, а в ім’я Боже.

Та Господь, який зближається сьогодні до свого народу, приходить, як покірний служитель. А це направду дивно?! Бо завжди царі намагалися відвойовувати свою столицю. Христос не бере свою столицю штурмом, а як покірний слуга, входить на осляті. «Бог ніколи не примушує людину щось чинити, а Він просто приходить до неї і чекає на взаємність з дарами. Сьогодні таким даром є перемога над смертю. Бо вчора Він воскресив померлого Лазаря. І Він, як переможець, входить з тріумфом, щоби вмерти в Єрусалимі і дати людині життя вічне. Ось що ми сьогодні святкуємо!» – пояснив Блаженніший Святослав.

Молодь та діти першими вітали Ісуса в Єрусалимі

А як ми повинні реагувати на прихід Бога? Що нам слід чинити?

Молодь сьогодні відповідає, що його потрібно прийняти і відкрити перед ним свій внутрішній світ, своє життя, прийняти дар перемоги над смертю, який Він дарує нам. Тож першими, хто зустрічали Ісуса були молодь і діти. Вони зрізали зелені пальмові галузки, знімали верхній одяг і стелили перед ослятком. Саме молодь першою відкрила Богові двері свого серця, вона побачила в ньому того, в кому є сповнення усіх надій.

«Вітаю нашу молодь і запрошую відкрити двері серця до Бога, який стукає до вас і приходить. Не пропустіть цей момент! Не дайте, щоби Він минув ваше особисте життя. Прийміть те, що він сьогодні приносить. Бо усяке зло і неправда намагається заставити вас щось чинити, а Він просто так вам себе дарує», – закликає Першоієрарх Церкви.

«Приймімо того, хто не просто приходить в ім’я Господнє, а того, чиє ім’я є Господь», – цей заклик сьогодні лунає до молоді усього світу із серця Христової Церкви.

Священики є дорогою Бога до його дітей

Священики в ім’я Господнє навчають словом Божественного Євангелія і уділяють Святі Таїнства. Через них Бог приходить до свого народу. «Дорогі отці, прошу вас ніколи нічого у вашому священичому житті не чиніть заради власного імені. Не шукайте людської похвали і слави, бо вона – мінлива: сьогодні вас вітатимуть, а прийде день і вас так само можуть розіп’яти, як Христа. Тож віддайте усе життя Богові! Будьте дорогою Бога до його дітей і тоді зможете сповнити ваше покликання», – звернувся до нововисвячених душпастирів Глава Церкви.