«Завдяки монашому подвигові Антонія Печерського Київська Русь наповнилася Божим світлом», – Глава УГКЦ в Обухові

23 липня Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію в монастирі Преподобного Антонія Печерського монахів Студійського уставу, що в Обухові на Київщині, з нагоди свята покровителя обителі.

Під час проповіді Блаженніший Святослав зазначив, що Господь сотворив нас на власні образ та подобу: «Він, який є Світлом, сотворив людей на образ власного Світла. Він хотів, щоб ми були не тільки подібними до Нього і до Його вічного Світла, а самі стали тим Світлом».

«Ми не можемо заховати світильник, який запалюємо, під посудиною. Його потрібно поставити на столі, щоб він просвічував усіх тих, хто перебуває в домі. Тому здавна на святих подвижників, яких називають преподобними отцями, дивляться як на тих, що сяють Божим Світлом. Навіть більше, як на тих, що самі є дорогою до цього Світла», – пояснив проповідник.

Він також нагадав, що цього року Україна святкує тисячоліття від дня смерті святого рівноапостольного князя Володимира. «Наступного тижня на державному рівні ми відзначимо цю подію», – додав Предстоятель УГКЦ.

Духовно переносячись до початків християнства в Київській Русі, Глава Церкви зауважив, що в ті часи «світильником», котрого подарував Господь нашій землі, був преподобний Антоній Печерський. Як відомо, князя Володимира та княгиню Ольгу називають рівноапостольними. Бо вони вперше через власний приклад поширили християнство на нашій землі. Однак, за словами Блаженнішого Святослава, якби християнська віра залишилася тільки на рівні князів, то християнами була б лише маленька частина «просвічених елітарних людей». «Для того щоб Божим світлом була пронизана вся земля, кожна українська душа, кожна домівка древньої Київської Русі, потрібен був особливий інструмент, особливий «світильник», яким став преподобний Антоній», – сказав архиєрей, зазначаючи, що цього преподобного називають Печерським, бо він, будучи просвіченим Святим Духом і небесним світлом, увійшов у темну печеру, проте жив там не в темряві, а у світлі, яке виходило від нього самого.

Завдяки монашому подвигові Антонія Печерського та його учнів уся Київська Русь наповнилася Божим світлом: «Без святого подвижницького життя нашого чернецтва, зокрема східнослов’янського, ми сьогодні не мали б того світла, яким тепер втішаємося».

Першоієрарх УГКЦ зауважив, що ця чернеча обитель в Обухові є особливою, як для Київської архиєпархії УГКЦ, так і для цієї землі. Бо саме студійське чернецтво живе тим монашим уставом, в якому освячувався святий Антоній. «Він справді є тим світильником, який засвітив наш Спаситель, щоб оновити світлом Христового Євангелія нашу землю. Нині так багато темряви, хаосу та непевності, втрати надії та життєвих орієнтирів! Наш український народ потребує світлих орієнтирів і світильників, які б допомогли йому зрозуміти зміст усього того, чим ми живемо, і вказати дорогу в майбутнє», – завершив він.

Після Богослужіння Блаженніший Святослав освятив ікону, в якій знаходяться мощі святого Папи Мартина, що їх він передав цій монашій обителі. А на завершення Глава УГКЦ освятив хрест, що на території монастиря.

Департамент інформації УГКЦ

Блаженніший Святослав: «Від сьогодні вся Вселенська Церква називає митрополита Андрея Шептицького праведним»

Папа Франциск підписав декрет, яким усьому світові проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького. Таким чином напередодні прощі до Зарваниці завершився найважливіший етап його прославлення. Від сьогодні вся Вселенська Церква називає його праведним. І закликає всіх наслідувати його чесноти.

Про це сьогодні під час проповіді до вірних у Зарваниці сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Предстоятель відзначив, що цьогорічна Всеукраїнська проща до Зарваниці також була присвячена великій постаті в історії нашої Церкви – особі, відомій сучасникам як Велет Святоюрської гори. «Ми сьогодні особливо молитовно згадуємо Великого митрополита слугу Божого Андрея Шептицького. За десять днів ми відзначатимемо 150-ту річницю з дня його народження», – сказав архиєрей.

Ким був і є для нас цей Великий митрополит Андрей? «Гадаю, – каже він, – годі одним словом описати всю велич цієї особи. Але можна з упевненістю сказати, що весь той зміст, усе те значення, яке ми сьогодні вкладаємо в поняття українець і греко-католик, наповнені духом і мудрістю митрополита Андрея Шептицького».

Глава УГКЦ вважає, що Папа Франциск, підписавши декрет, яким усьому світові проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького, зробив «особливий подарунок нам, греко-католикам, нам, українцям».

За словами Предстоятеля Церкви, Андрей Шептицький перевів свій народ і своїх вірних, як етнарх українського народу і батько свої Церкви, через дві світові війни. «Уся його молитва, уся його праця може бути підсумована в трьох найважливіших моментах: єдність, святість і віра в Бога. Він усе своє життя працював над єдністю всередині українського народу, який тоді був поділений кордонами між різними імперіями. Працював і молився над єдністю Української Церкви, бо був переконаний, щоб без церковної єдності годі здобути нам суспільну єдність. Він закликав своїх людей до геройських чеснот, які сам утілював у своєму житті. Закликав їх бути святими, бо лише тоді вони зможуть бути добрими громадянами і відповідальними будівниками своєї держави. Але найбільше він учив людей вірити в Бога», – розповів Блаженніший Святослав.

Він пригадав, що митрополит Андрей мав особливий стосунок до цього святого місця – Зарваниці. «Митрополит, – сказав Глава Церкви, – розбудовував Зарваницю. Не раз сам сюди приїжджав. І залишив нам унікальну пам’ятку від своїх паломницьких відвідин Зарваниці. Митрополит залишив один твір, який так і називається «Пам’ятка із Зарваниці», який сам по собі є взірцем іспиту сумління для доброї сповіді, бо навчав своїх людей, що основною умовою доброї прощі є добра сповідь і святе Причастя. Це ті джерела, з яких можна обновитися, підсилитися Божою благодаттю. Це ті моменти, коли Бог торкає людину, оздоровлює її з гріхів».

Особливо Блаженніший Святослав відзначив любов митрополита Андрея до Пречистої Діви Марії. «Під час найглибших лихоліть він бачив майбутнє, він мав внутрішній зір віри, яким можна було бачити, що станеться з рідним народом опісля. Ми знаємо, що вже на смертному ложі, коли його тілесні очі закривалися, він побачив наше майбутнє. І вирік пророцтво: Україна після великого руйнування встане зі свого упадку. Мир, злагода, висока культура запанують у ній, але щоб це сталося, треба молитися, треба, щоб Господь Бог і Мати Божа заопікувалися українським народом. І про це, мабуть, він благає сьогодні перед престолом Всевишнього», – сказав на завершення Глава Церкви.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ до молоді в Зарваниці: «Нашим святим обов’язком є хоча б раз відвідати пораненого воїна»

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час зустрічі з молоддю в одному з головним паломницьких центрів УГКЦ Зарваниці закликав молодих людей пам’ятати про наших поранених воїнів і молитися за них.

Під час свого слова до молоді Блаженніший Святослав особливо згадав матерів наших воїнів, які день і ніч стоять перед Божим обличчям, молячись за своїх дітей.

На прощу прибули матері, зокрема Тернопільщини, які втратили своїх синів у війні, котра ведеться проти нашого народу. «Нашим святим обов’язком є хоча б раз відвідати пораненого воїна. Щоб наші хлопці відчули, що вони є не наодинці зі своїм болем, зі своїми ранами, а що ми всі разом», – наголосив Предстоятель Церкви.

Він закликав усіх принести молитву за наших волонтерів, за тих, які не чекали, щоб хтось прийшов і сказав їм, що мають робити. Вони самі йшли за своїм сумлінням.

Глава Церкви також згадав, що завершився основний етап беатифікації митрополита Андрея Шептицького, який тривав понад 50 років. За словами Блаженнішого Святослава, Митрополита від сьогодні можна в нашій Церкві назвати праведником. Далі, пояснив архиєрей, щоб його було проголошено блаженним, зараз експертна комісія вивчає чуда, які були здійснені за його посередництвом. І коли буде підтверджено надприродне джерело оздоровлення, яке сталося за молитвами слуги Божого митрополита Андрея, ми матимемо ще одного великого святого в нашій Церкві.

Закликав молодь під час прощі молитися за прославу слуги Божого митрополита Андрея.

Предстоятель Церкви звернув увагу, що коли Папа Франциск, оголошуючи геройські чесноти митрополита Андрея, ставив його як приклад християнського героїзму, як відданого пастиря, геройського вчителя своєї пастви.

Відповідаючи на запитання молоді, зокрема, як відрізнити справжній патріотизм від фальшивого, Блаженніший зазначив, що справжній патріотизм закінчується справжньою любов’ю до Батьківщини. «Якщо хтось ненавидить ворогів, той не є справжнім патріотом. Тому що сьогодні він ненавидить ворога, завтра ненавидітиме свого ближнього, Господа Бога і себе. Митрополит Андрей каже, що ненависть – це почуття не християнське. Він також каже, що ненависть ніколи нічого не збудувала. Ненависть тільки руйнує, передусім того, хто її носить у собі. Єдиний, хто може побороти ненависть, – християнин, який молиться», – вважає Предстоятель Церкви.

За словами Блаженнішого Святослава, сьогодні мусимо просити заступництва слуги Божого митрополита Андрея, і нашого Бога, який є Любов’ю, і Пречистої Діви Марії, Зарваницької Богородиці, щоб уберегли нас від ненависті, щоб навчили нас любити, навіть тоді, коли це тяжко.

На зустрічі з молоддю також були: владика Василь (Семенюк), Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський, владика Йосафат (Говера), Екзарх Луцький, владика Василь (Тучапець), Екзарх Харківський, і владика Теодор (Мартинюк), Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський.

Коли Блаженніший Святослав завершив відповідати на запитання молоді, на парафіяльний храм, де перебуває Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої, сів білий лелека, який, за словами паломників, повинен принести мир в Україну.

На завершення зустрічі молодь подарувала Блаженнішому Святославу патріотичні чотки.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ: «Потрібно будувати українське суспільство не на ненависті, а на любові»

Ми сьогодні повинні захищатися не тільки від зовнішнього ворога, а й вистерігати себе, за словами митрополита Андрея, від усіх тих, хто хоче на ненависті будувати українське суспільство. На цьому сьогодні, 5 липня, наголосив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, що в Києві на Лівому березі Дніпра.

Говорячи про любов і ненависть, проповідник відзначив, що Христос є воплоченою Божою любов’ю. «Любов протиставляє себе ненависті. Любов є тою силою, яка рятує, спасає. Любов є тою силою, яка дає життя. Любов є тою силою, яка повертає гідність. Любов є силою, яка визволяє і дає свободу. Любов, яка дає життя, спасає і визволяє, протиставляється, кидає виклик ненависті – силі, яка руйнує, забирає свободу, губить і приносить смерть», – сказав Блаженніший Святослав.

За його переконанням, слово про зустріч між ненавистю і любов’ю має надзвичайно велике значення… Святі отці й учителі Церкви, каже Предстоятель УГКЦ, завжди навчали, що ненависть – завжди висушує людську душу, нищить того, хто носить у своєму серці цю руйнівну силу. Апостол Павло каже: не дай себе перемогти злу, а перемагай зло добром. А Ісус Христос, як воплочена Божа любов є тою силою, яка надає можливість людині відроджувати і відновлювати свої сили.

«Не брутальна сила може принести мир на землю, – переконує Глава Церкви. – Не можна за допомогою якогось суспільного договору, що забирає в людини свободу, принести мир на землю. Лише Божа любов, визволяючи, приносячи людині гідність і свободу, може бути фундаментом і основою справжнього миру. Тому слуга Божий митрополит Андрей Шептицький, з дня народження якого цього місяця святкуватимемо 150-річчя, каже так: ненависть ніколи нічого не збудувала, ненависть тільки руйнує. Навіть більше, митрополит Шептицький, наче вдивляючись у наш час, промовляє: вважайте за найнебезпечніших ворогів тих, хто воює з ненавистю і ненависть поширює. Ми сьогодні повинні захищатися не тільки від зовнішнього ворога, а й вистерігати себе, за його словами, від усіх тих, хто хоче на ненависті будувати український світ чи українське суспільство. Ненависть ніколи нічого не збудує, а лише зруйнує те, ким ми є і що маємо. Лише любов робить людину здатною перемагати. Лише любов будує, а ненависть руйнує».

Глава Церкви пригадав, що на сьогодні припадає річниця звільнення українського Слов’янська – міста, яке стало «символом агресії, новітнього змагання українського народу за свободу, нашого спільного болю і страждання, а також передвісником перемоги добра над злом».

«Ми сьогодні в молитві згадуємо наших братів і сестер з цього багатостраждального міста, яке стало першим суб’єктом цієї агресії. Поминаємо воїнів, які віддали своє життя за свободу цього міста…»

Проповідник навів красномовний приклад свідчення любові одного протестантського пастора зі Слов’янська. Бойовики вбили його двох синів. «Розповідаючи про трагедію, яка сталася з його родиною, казав так: я не маю в своєму серці жодної ненависті на тих, хто таке вичинив з моїми синами. Навіть більше, я їх шкодую, тому що вони є жертвами, невільниками ненависті власного гріха», – розповів архиєрей.

«Просімо сьогодні нашого Спасителя, – закликає Глава УГКЦ, – щоб Він допоміг нам будувати нашу вільну Україну на любові, а не на ненависті. Остерігаймося кожного, хто ненавистю прикриває якусь новітню ідеологію, використовує її для політичної боротьби. Сьогодні бачимо, як популізм агресії та ненависті веде наших добрих дітей до різних екстремізмів. Молімося за мир Христовий для нашого краю, для нашого народу».

Департамент інформації УГКЦ

Проповідь Блаженнішого Святослава в свято Пресвятої Євхаристії (повний текст)

«Блаженний люд, що його Богом є Господь. Блаженний народ, якого Господь вибрав у спадкоємство Собі».

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Ваше високопреосвященство владико, Митрополите Володимире, владико Йосифе, всесвітліші отці-ректори, настоятелі, вихователі наших семінарій, дорогі брати-семінаристи, дорогі в Христі брати і сестри в монашестві, дорогі в Христі брати і сестри. Слава Ісусу Христу!

Слово про боговибраність – це є думка, навчання, яке проходить червоною ниткою через усі книги Святого Письма. З самого початку для того, щоби приготовляти людину до повноти її спасіння у Христі, Господь Бог вибирає, покликає Собі людей, народ: народ, з яким потім укладає Заповіт, Союз; народ, національну і релігійну свідомість якого формувала оця свідомість про боговибранство. Той старозавітній Божий народ Господь Бог обрав як народ святий, в якому має об’явитися повнота Божої істини, світло Його Закону, на якому спочиває повнота Божих благословенств. Господь Бог обирає Собі людей у Свій народ не за їхню мудрість, силу, культуру чи якісь особисті заслуги. Ця надзвичайна Божа ініціатива того богообрання є великим Божим даром, з яким Господь Бог звертається до людини. Саме у світлі такого Божого покликання до боговибраності слід читати сьогоднішній текст Святого Євангелія.

Ми чуємо історію про те, як Ісус Христос вибирає Собі Своїх перших апостолів. Цікавим є те, що наш Спаситель входить у їхнє щоденне робоче, буденне життя. Він приходить на берег Галилейського моря, де вони працюють, як рибалки, де вони здійснюють своє професійне завдання і там, виходячи з їхньої особистої життєвої ситуації, робить їх боговибраними, покликаючи їх до особливої апостольської місії. Робить це дуже дивним словом, кажучи: «Сьогодні Я зроблю вас рибалками людей».

Кожна людина живе в мережі цілої низки людських стосунків: стосунків, які є особистими, домашніми, робочими, суспільними. Входячи в особисте життя цієї покликаної боговибраної людини, Господь Бог перетворює оцю мережу людських стосунків на спосіб наповнити усіх тих людей, які живуть у тій апостольській рибальській сіті, новим змістом, новим життям.

Покликаючи Своїх апостолів до цього нового служіння, Господь робить їх учасниками Своєї власної місії, бо, обираючи людину, Господь Бог включає її у Свою особисту дію. Ми чуємо у кінці сьогоднішнього євангельського читання, що Христос проходить по усій Галилеї, навчає, проповідує Добру Новину і зціляє всяку недугу в народі. Покликаючи цих рибалок, Він робить їх здатними до участі у тій самій місії, бо слово «апостол» означає «посланець», той, який буде переймати від Ісуса Христа оце завдання: навчати, проголошувати Добру Новину про Царство Небесне і вигоювати усяку недугу в народі.

Ми бачимо, що Господь Бог до Своєї Божественної спасительної місії покликає дуже дивних людей. Сучасні науковці завдали собі трудності, щоби визначити інтелектуальний рівень апостола Петра, вклавши в сучасний комп’ютер усі дані про його особистість. І виявилося, що він, мабуть, по рівні інтелектуальних здібностей був найслабшим серед усіх апостолів, а Господь Бог робить його скелею, на якій будує Свою Церкву. Пояснюючи той спосіб вибирати, покликати до боговибраності людей, апостол Павло каже так: «Господь Бог вибрав немудре світу цього, щоб засоромити премудрих. Він вибрав слабких світу цього, щоб засоромити сильних». «Тому що сила Божа проявляється у моїй немочі», – каже апостол Павло.

«Блаженний народ, якого Господь вибрав Собі у спадкоємство».

Ці слова 32 псалма дуже цікаво розкривають зміст і значення сьогоднішнього дня, сьогоднішнього свята. Сьогодні наша Церва святкує свято Пресвятої Євхаристії – урочистого поклоніння Таїнству Тіла і Крові Ісуса Христа під видами хліба і вина. Можна сказати, що кожен із нас став боговибраним у момент хрещення. Ми стали боговибраним українським народом у момент нашого хрещення, ще в часи князя Володимира Але нашим завданням, нашою особливою місією, до якої покликає нас наше боговибранство, – це є святість. «Святість об’єднаного Божого люду», ¬¬¬¬– як влучно це сформулював Блаженніший Любомир. Але неможливо сповняти нашу з вами місію без Таїнства Євхаристії, тому що Святе Причастя, згідно з навчаннями святих отців Церкви, є метою і вершиною християнського життя. Без Тайни Євхаристії немає Церкви, немає справжнього духовного життя. Наша Церква вистояла в усі часи гонінь саме завдяки тому, що навіть в тюрмі, навіть в концтаборі наші священики кожного дня звершували Святу Літургію. Ми сьогодні її звершуємо урочисто в цьому Патріаршому соборі. Але в часи переслідувань Тіло і Кров нашого Спасителя подавав нам наш Бог не в золотих чашах, але в арештанських горнятках і в тому щоденному посуді, в якому приходив до Своїх людей.

Ми з вами можемо усвідомити і зростати в нашому боговибранстві, коли споживаємо оцей Небесний Ангельський Хліб, цю Поживу, яку нам подає наш Спаситель. Кожен із вас сьогодні отримає покликання, подібно як колись Господь Бог покликав Своїх апостолів, коли диякон з чашею вийде до вас і скаже: «Із страхом Божим і з вірою приступіть».

Так, як колись апостоли лишили все і пішли за Христом, так сьогодні ми, як християни нового часу, є покликані піти за тим покликом Божим до Його святості, яку Він нам подає у Таїнстві Пресвятої Євхаристії.

«Блаженний люд, якого Богом є Господь. Блаженний народ, якого Господь вибрав у спадкоємство Собі».

Сьогодні у нашому храмі, ви це мабуть зауважили, є багато семінаристів. Сьогодні прибули на прощу до Києва понад триста семінаристів з усіх наших семінарій з України. Між нами тут є присутні отці-ректори, віце-ректори, вихователі наших семінарій. Ми чуємо чудовий спів семінарійного хору. Ми бачимо сьогодні тут, у храмі, братів, яких Господь Бог вибрав і покликав, даруючи їм покликання до участі у Своєму священстві. Дорогі браття-семінаристи, ви прибули у прощі до Патріаршого собору, щоби урочисто відсвяткувати 1000-літній ювілей відходу у вічність, успіння нашого рівноапостольного князя Володимира. Його Господь покликав бути нашим апостолом і просвітителем. Так само Господь Бог покликає кожного з вас і каже вам сьогодні: «Не ви Мене вибрали, але Я вас вибрав. Вибрав і назнаменував, щоб ви йшли і плід принесли». Господь Бог вас покликає не тому, що ви є святі і непорочні ангели, не тому, що ви є розумні, найкращі з усіх студентів. Ні. Тому що він вас полюбив і особисто приготовив, щоби засоромити мудрих і сильних світу цього. А ви зможете це здійснити лише тоді, коли щодня будете зростати у святості. Покликаючи вас до священства, Він у ваші руки покладе оцей найбільший дар Своєї Церкви. Ви будете служителями Таїнства Пресвятої Євхаристії, як і інших Таїн. Самі з нього маєте користати кожного дня, а відтак, як служителі, ви маєте ним кормити Христову Церкву.

Я пригадую собі такий випадок, коли відвідуючи одну нашу парафію в Аргентині, де вже тридцять років не було священика, люди мене вітали і просили зі сльозами на очах: «Владико, дайте нам священика, щоб нам ніколи не забракло Небесного Хліба, святої Євхаристії, бо на цей земний хліб ми вже якось самі собі зможемо заробити».

Сьогодні ви станете свідками дияконських свячень, цього моменту, коли Господь Бог включає у Свою місію, у Своє служіння Своїх нових слуг. Ми просимо Господа Бога, щоби Він не переставав покликати серед нас і нас усіх до Свого служіння, щоби Тайною Пресвятої Євхаристії ми ішли за Ним дорогою до Христової святості, бо каже нам сьогодні: «Будьте святими, як Отець ваш Небесний святий є». Сьогодні потрібно апостолів у нашому народі, який в цей складний історичний момент справді часами не завжди є свідомий своєї боговибраності. Сьогодні, можливо, навіть через оті страждання ми дивним Божим задумом є тими, через слабкість яких Господь Бог засоромить сильних світу цього. І серед наших немочей проявить Свою спасительну могутню десницю, яка перемагає Божих ворогів.

Нехай за молитвами рівноапостольного князя Володимира ми сьогодні відновимо наші хресні обіти, лишимо все: всякий гріх, все те, що не дає нам вільно іти за Христом і підемо за Ним у Царство Небесне. Амінь. Слава Ісусу Христу!

Розшифровано за матеріалами http://news.ugcc.ua/

Глава УГКЦ: здійснилося пророче бачення Івана Павла ІІ щодо польсько-українського примирення

Те, що робиться в польсько-українських відносинах в ці дні – величезне благословення від Бога, і в той же час здійснення пророчого бачення святого Івана Павла II щодо польсько-українського примирення. Про це сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді у Ченстохові.

Предстоятель Церкви відзначив, що він як і його попередники кардинали Мирослав Іван Любачівський та Любомир Гузар, які також колись стояли на цьому місці, хотів би висловити свою подяку за всі прояви духовної підтримки і солідарності з українським народом, яку останнім часом проявляють ієрархи, духовенство та вірні Римо-Католицької Церкви в Польщі.

Зокрема, відзначив Архиєрей, проявом близькості з нами є ініціатива спільноти отців Паулінів, які на Ясній Горі молилися до Матері Божої за мир в Україні.

«Останні драматичні події на Київському Майдані та на Донбасі, – наголосив Блаженніший Святослав, – не тільки ще більше поєднали поляків та українців, а й показали, наскільки ми потрібні одні одним, а також спонукають нас до подальших спільних дій».

«Доброта і співчуття,- вважає Глава Церкви, – які поляки проявляють до української спільноти, яка за останній рік понесла так багато жертв і пережила величезні страждання у наслідок війни, є символічним завершенням процесу, який отримав новий імпульс у спільних деклараціях примирення, підписаних нашими Єпископатами 2005 і 2013 роках».

Саме тут, пригадав Предстоятель, на Ясній Горі в 1988 році Примас Юзеф Глемпа від імені польського народу вітав кардинала Мирослава Івана Любачівського разом з єпископами з України у час, коли Українська Греко-Католицька Церква ще перебувала в підпіллі. «Саме сюди, у Ченстохові, у польську духовну столицю прийшли мої побратими, щоб взяти участь в ювілейних урочистостях 1000-річчя Хрещення Київської Русі. І робилося це все з ініціативи харизматичного і великого Папи ХХ століття святого Івана Павла II…», – наголосив Блаженніший Святослав.

«Нехай всемилостивий Бог через заступництво святого Івана Павла II і заступництво Пресвятої Богородиці в її Ясногорському чудотворному образі допоможе польському та українському народові зміцнити взаємопримирення і добросусідство, щоб ми завжди змогли охоче і з задоволенням ділилися один з одним своїми духовними дарами на славу Божу!», – побажав Глава УГКЦ польському і українському народові.

Пригадуємо, що Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви 8-9 червня перебуває у Польщі з душпастирським візитом.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

14.12.2014 Недільна проповідь Блаженнішого Святослава (Шевчука)


«Нагадуючи зміст суботнього спочинку, Ісус Христос наче підкреслює, що той Бог, в якого ми віруємо, є не лише Богом-Творцем, але Богом-Спасителем, Богом, який рятує, визволяє навіть в день суботній. І людина своїм життям є покликана відображати дію Бога-Спасителя. Ісус Христос, оздоровляючи цю зв’язану духом недуги жінку, показує, що Господь Бог милосердиться і спішить до людини, а людина у своєму житті повинна відображати милосердя Боже до людини, до свого ближнього. Ось є зміст того чуда, яке Господь Бог чинить, навчаючи усіх нас про Його любов до кожного з нас зокрема».
Проповідь Глави УГКЦ 14 грудня 2014 року в Патріаршому соборі Воскресіння Христового.