Глава УГКЦ в Страсну п’ятницю: Якщо влада переступає через людське життя, то така влада є злочинною

Якщо хтось думає, що за допомогою корупції, хабаря, нечесного бізнесу, він щораз то більше візьме у свої руки, отримає більше сили і влади, нехай подивиться на пробиті цвяхами руки Ісуса Христа. Бо ці нечесні блага, ця вбивча влада насправді є цвяхом, який проб’є вашу руку, і те добро ніколи не затримається у тій руці, яка краде і оббирає свого ближнього. Про це говорив сьогодні Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав після виставлення Плащаниці в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового.

«Переживаючи таїнство цієї Страсної п’ятниці, – сказав Предстоятель, – ми щойно з вами побували на Голгофі. Ми були свідками розп’яття і смерті нашого Спасителя… Споглядаючи ті дивні речі, дивні знаки надзвичайного Божого упокорення перед людиною, мабуть, ми як діти питали себе у Небесного Отця, чому, за що?»

Очевидно, вважає Блаженніший Святослав, що на це питання сучасники давали різні відповіді. «Мабуть, однією з причин може хтось назвати причину релігійну, аби хтось не заважав сповідувати ті чи інші релігійні правила життя. Хтось інший міг сказати: задля суспільного спокою, щоб не було замішання в державі. Мабуть, це буле відповідь Пилата. Хтось міг подумати, що на цій смерті можна було добре заробити, і продав Христа за тридцять срібняків. Можна сказати, що однією з відповідей на це питання можуть бути слова одного з найбільш кровожерливих тиранів ХХ століття, який казав так: є людина, є проблема, нема людини, нема проблеми. І кожен, аби вирішити свою проблему, зробити більш вигідним своє життя, дуже швидко і успішно досягнути своєї мети, вбив людину», – сказав Архиєрей.

І яке дивне Таїнство, відзначає він, – наш Бог захотів стати саме тою людиною, яку всі вважають зайвою, причиною різних непорядків, причиною економічних невигод. Бог хотів стати саме тою людиною, яку цей світ вважає проблемою. «Син Божий узяв на себе страждання цілого світу саме для того, аби показати, що людина є найгідніша і найважливіша з усіх інших проблем, питань, завдань, які б хто-небудь у світі ставив чи шукав. Якщо якась релігія в ім’я Боже вбиває людину, переступає через людське життя, така релігія не може бути правдивою. Якщо якась влада, якийсь державний муж переступає через гідність людини, через людське життя, аби будувати суспільство, така влада є злочинною, а таке суспільство стає суспільством убивць», – вважає Глава Церкви.

Духовний лідер греко-католиків наголошує, що сьогодні наш Спаситель зриває усі маски, які людина могла б накласти на ті чи інші суспільні, політичні, людські проекти чи навіть на власне особисте життя. Сьогодні Ісус Христос, який вмирає на Хресті, відкриває нам правду про нас самих.

«Якщо хтось, – каже Архиєрей, – шукає комфорту і майже вічного комфортного життя у тому світі, нехай подивиться на наге тіло Розп’ятого Спасителя. Тому що ми нагими прийшли у цей світ, нагими з цього світу відійдемо, і нічого з собою не візьмемо. Ось яка правда про нас відкривається в таїнстві Великодньої п’ятниці».

Глава УГКЦ: Ключем розуміння людських терпінь і страждань є Хрест Господній

Рано чи пізно ми всі станемо перед обличчям терпіння і смерті. Але вірою в розп’ятого Спасителя можемо перемінити те, що нас нищить у те, що нас будує і збагачує. Про це Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав сказав у Хреснопоклінну неділю під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Співслужив Главі УГКЦ владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії.

Проповідник пояснив, що сьогодні у неділю, яка позначає середину Великопісного шляху, Христова Церква виставляє перед наші очі чесний і животворящий Хрест Господній. Тому сьогоднішня неділя так і називається Хрестопоклінною неділею.

Крім того, у Соборі особлива подія – з Апостольської Столиці прибула частинка Хреста Господнього. «Між нами є свідок страждань Спасителя. Ми наче маємо можливість торкнутися цієї події, мати можливість бачити перед очима і цілувати той хрест, якому сьогодні поклоняємося», – зазначив Архиєрей.

Але спитаймо себе сьогодні, каже Блаженніший Святослав, чому християни поклоняються Христу Господньому, що є змістом цього поклоніння?..Кожна культура і кожна релігія у світі, за його словами, ставить перед собою фундаментальне питання про зміст людського страждання. Чому страждаємо, чому терпимо? Очевидно, що кожна людська культура, релігія відповідає на це питання по-своєму…

«Наша культура споживання, у якій ми сьогодні живемо, вважає всяке страждання абсурдними і непотрібним. А всякий біль зайвим. Ну, бо це є культура насолоди, швидкої. Хто швидше і без будь-якої відповідальності отримає насолоду, той вважається успішним. Культура споживання пропонує навіть цілий бізнес різного роду задоволень і насолод. Тому закриває перед сучасною людиною відповідь на це питання», – вважає Предстоятель.

«А чому ми, християни, – продовжив він, – поклоняємося сьогодні Христу і що цим хочемо сказати сучасній людині і сучасному світові. Ми хочемо сказати, що той, хто поклоняється розп’ятому Спасителеві і носить у собі ту воду життя, яка випливає з розп’ятого Спасителя, черпає з Чесного Животворящого Хреста, може перетворити страждання з негативного досвіду у свій скарб. Рано чи пізно ми всі станемо перед обличчям терпіння і смерті. Але вірою в розп’ятого Спасителя можемо перемінити те, що нас нищить у те, що нас будує і збагачує. Ми сьогодні можемо стати перед обличчям страждання, увійти в нього і бути переможцями. І над стражданням і над смертю. Бо ключем і розумінням усього є Хрест Господній. Тому Христос каже не боятися страждань, приймати їх. Чому? Бо ми маємо силу їх перемінити і зробити нашим скарбом. Тоді ми ростемо духовно, розвиваємося. Коли хтось страждає за правду, він збагачується тим страждання. Коли хтось терпить рани за любов до Бога і ближнього, ті рани на його тілі стають животворящими».

На враження духовного лідера греко-католиків, сьогодні у тілі нашого народу, нашої України багато терпінь. «І ми себе запитуємо, –  каже Блажженіший Святослав, –  який зміст ран наших солдатів, страшних терпінь тих, хто терпить наруги в полоні. Чи, можливо, сидить в’язнем несправедливого суду як наша Надія Савченко. Чи наші солдати, які справді через свої терпіння віддають свої життя на вівтар нашої Батьківщини. Який зміст цього всього? Відповідь на це питання дає нам Чесний і Животворящий Хрест Господній. Цей досвід є оживляючий. Це є джерело справжніх реформ і змін у нашому суспільстві. Тому коли ми відвідуємо наших поранених солдат у госпіталі, наша душа прямо трепечить, бо відчуває, що ці рани є нашим зціленням і нашим спасінням».

«Великий піст – час переміни, час духовного росту. Тому сьогодні поклоняймося нашому розп’ятому Спасителеві і цілуймо Його хрест. Щоб ця переміна, ця перемога проявилася у нашому особистому духовному житті і стала скарбом віруючого українського народу», – побажав Глава УГКЦ усім вірним і людям доброї волі.

Глава УГКЦ в Неділю православ’я: «Великий піст – час відкритих небес»

Євангельські слова: «Прийди і подивися» лунають сьогодні до кожного із нас. Бо час Великого посту – період, коли Церква кличе нас до зустріч із Богом. Син Божий хоче нас зустріти і запрошує нас на зустріч із собою!

Наголосив 20 березня, в Неділю православ’я, Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, у проповіді в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ.

А ще, на думку Предстоятеля Церкви, період Великого посту – час відкритих небес. «Ця великопосна дорога, яку ми розпочали, є дорогою до неба, дорогою милосердя Божого, дорогою покаяння зі своїх гріхів, моментом зустрічі з Богом. Тому прийдіть і подивіться на те, що означає зустріти Бога в житті Церкви: в Таїнстві Сповіді, в якій Бог чекає нас, щоби обійняти і простити гріхи, та в Таїнстві Пресвятої Євхаристії, після якої можна побачити небеса, відкриті над собою, та ангелів, які сходять на нас, як на тих, кого Бог зробив своїми синами і доньками в лоні своєї Церкви», – сказав проповідник.

Відомо, що саме в Неділю православ’я Церква звертає увагу на ікони. Бо ж куди ми повинні підійти, щоби зустріти видимо присутнього в Церкві Сина Божого, ангелів й святих? «Ікона – простір для зустрічі, яку нам важливо особисто пережити. Ікона переміняє усіх, хто до неї приходить», – пояснив Блаженніший Святослав.

Тому й недивно, що стратегія розвитку УГКЦ так і називається «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Бо все, що має Церква (молитва, піснеспіви, поклони, Літургія) дає можливість зустріти Того, на кого чекає наше серце, до кого веде нас наша християнська віра і надія, у кому є звершення любові (до Бога).

«Зустрівши Бога, ми повинні скерувати наші очі до живої ікони, якою є кожна людина, – продовжує далі Першоієрарх УГКЦ. – Як важливо нам побачити Бога, який хоче нас зустріти в особі тих, хто є сьогодні відкинутими!» Тому справжній піст має три складові: молитва, піст і милостиня. Без милостині немає справжнього повноцінного християнського досвіду».

На завершення проповіді Глава УГКЦ запросив усіх прийти і зустріти Христа, який відкриває до нас свої обійми. «А ви в свою чергу відкрийте обійми до тих, хто сьогодні через війну в Україні є найбільш упослідженими і потребуючими», – закликав він.

«Сьогодні Господь скликав нас із усієї Вселенної, щоб бути з Ним і слухати Його», – Глава УГКЦ на відкритті Патріаршого Собору

В Івано-Франківську урочистою Архиєрейською Літургією, яку очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, відкрили VI сесію Патріаршого Собору УГКЦ.

Під час Літургії владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, зачитав Декрет про відкриття VI сесії Патріаршого Собору в Івано-Франківську.

На Патріарший Собор прибули делегати з 57 країн світу.

У своїй проповіді до вірних Глава Церкви, пояснюючи значення Патріаршого Собору, сказав, що годі знайти глибше пояснення, яке дає нам Святе Письмо, що означає бути Патріаршим Собором. «Сьогодні Господь скликав з усієї Вселенної всіх вас на цей Собор. Він покликав того, кого сам хотів. Він є ініціатором, першим рушієм, поштовхом цього діяння. Ми сюди прибули, передусім щоб бути з Ним, слухати Його, сповнятися Його Духом, бо без Святого Духа немає Собору. Це соборування відбувається силою і діянням Святого Духа. Тут, на Соборі, кожному з нас, кожному делегатові Господь Бог буде відкривати наше посланництво, до якого хоче нас послати по закінченні цього Собору», – зазначив Блаженніший Святослав.

«Темою нашого соборного мислення, – нагадав Предстоятель, – буде зустріч, жива зустріч із нашим Господом. Це те, про що ми читаємо в сьогоднішньому Божому Слові. Це те, що ми хочемо переживати під час цього Патріаршого Собору».

На його переконання, як покликання 12 апостолів стало початком нового Ізраїлю, нового Божого народу, так само сьогодні і Церква в кожній країні, у кожному народі є фундаментом, основою того суспільства і джерелом його оновлення. «Як нам сьогодні, зокрема в Україні, потрібно відчути, що Бог є з нами, що ті месіанські знаки, які вкладає в руки Господь Бог своїм апостолам, даючи їм силу панувати над злом, сьогодні наш Спаситель хоче передати нам, коли знову покликає нас до себе на свою гору…» – каже Глава Церкви.

Цей Патріарший Собор, вважає Блаженніший Святослав, є справжнім місіанським знаком для українського народу і української Церкви, знаком надії, знаком, що Господь є з нами, що саме в наші руки Бог дає силу, аби вигнати всяке зло з нашого особистого життя, а зокрема з багатостраждальної политої українською кров’ю нашої рідної Батьківщини.

«Хочу побажати всім нам пережити особисту зустріч з живим Богом, зокрема цими днями. Хочу побажати, аби кожен з нас відчув себе посланцем Божим, носієм і тим, хто ширить Його Царство Боже на землі. І нехай це соборове діяння урухомить усю нашу Церкву, тому що стратегія «Жива парафія – як місце зустрічі з живим Христом» є не якимсь людським планом, а загальноцерковним рухом оновлення і преображення церковного життя. І нехай його хвиля заторкне кожного сина і кожну доньку нашої Церкви в Україні і у світі», – побажав Глава греко-католиків.

VI сесія Патріаршого Собору триватиме 25-27 серпня в Івано-Франківську.

Департамент інформації УГКЦ


Глава УГКЦ: «Хто не любить своєї Батьківщини, буде завжди чужинцем і вигнанцем на цій землі»

Сьогодні для нас, християн, бути свідками Христової істини і знайти дорогу до життя вічного означає любити свою Батьківщину та свій народ і бути готовим віддати своє життя в ім’я Боже за друзів своїх. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в День державного прапора України.

«Хто не любить своєї Батьківщини, буде завжди чужинцем і вигнанцем на цій землі. Хто не хоче будувати власної держави і утверджувати її незалежність, той приречений бути рабом у чужих державах», – наголосив Предстоятель.

Роздумуючи над людською поведінкою, проповідник відзначив, що Господь Бог створив нас у такий спосіб, що ми хочемо перевершити самих себе. Людина – це істота, каже він, яка ніколи не задовольняється власними обмеженнями: завжди хоче чогось більшого, чогось кращого, чогось повнішого. «Мабуть, ті, хто виховують молодь, особливо підлітків, знають, що підлітковий час позначений двома цікавими феноменами… Молода людина в момент свого дозрівання переживає кризу цінностей. Усе те, що вчора було певним, зрозумілим, сьогодні набирає іншого значення. Батьки називають це тяжким віком. Але з іншого боку – аби дозріти, молода людина повинна подолати власну самотність. Вона має вийти назустріч іншому, має знайти свою любов, має закохатися в когось, має вийти із себе, передусім назустріч живому Богові. Лише тоді вона може віднайти своє життя, сенс того, чому варто посвятитися впродовж всього свого земного життя. Навіть більше – знайти те, що дає можливість жити життям вічним, яке не переминає», – сказав Блаженніший Святослав.

«Тому Христос, – продовжив Глава Церкви, – ще і ще запрошує кожного з нас іти за ним. Бо справді, віддати і віднайти своє життя можна лише в Ньому. Жити для ближнього, віддати все своє життя в любові для Бога і для ближнього. Ось що є змістом Христового Євангелія, осердям християнської віри, дорогою справжнього дозрівання, ставання людиною з великої букви».

«Коли хтось хоче зберегти своє життя, той його погубить, а хто віддасть своє життя задля Мене, задля Євангелія, той його знайде». На погляд Глави Церкви, це Боже Слово, яке лунає до нас через приклад зустрічі юнака з Христом, по-особливому відкривається в тих святах, які ми святкуємо. Завтра ми відзначаємо річницю Незалежності нашої Батьківщини. Сьогодні українське суспільство відзначає День українського прапора, який є символом, знаком, осердям нашого суверенного буття.

«Можна сказати, що українське суспільство сьогодні переживає таку ж кризу дозрівання. Є криза переоцінки цінностей, криза пошуку сенсу… Чому для нас сьогодні так важливо зберегти свою незалежну державу? Чи варто за нашу свободу й незалежність віддати своє життя? А для віруючих християн це питання звучить ще глибше. Що означає для нас сьогодні, в цей буремний час, іти за Христом, бути Його учнями? На це питання гарно дає відповідь пророк українського народу, наш Тарас. Для нього любов до Батьківщини і до рідної матері є одне й те саме. Гадаю, саме така перспектива, яка випливає з Христового Євангелія, є основою і фундаментом державного будівництва, на який ми повинні опертися на тій дорозі, що нею хочемо йти далі. Бо наша свобода, наше майбутнє, наш особистий добробут є немислимими без утвердження та існування вільної незалежної Української Держави», – сказав Предстоятель.

Тому, закликав Блаженніший Святослав, не святкуймо ці свята сумними, подібно як цей багатий юнак, який не хотів віддати того маленького, що має, аби отримати чогось більшого і вічного. «Будьмо сьогодні зрілими, будівничими, які творять свою державу з державницькою свідомістю, християнами-патріотами. Не біймося віддати своє життя в руки Божі, аби все те, що маємо, зберегти і збагатити, віддаючи його за наших братів і сестер», – побажав Глава УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ: «Сьогодні в нашій державі ми всі відчуваємо, що потребуємо перемін і преображення»

Подія преображення є не лише задоволенням якоїсь людської цікавості: яка ж ця слава Божа? Ця подія несе в собі щось набагато глибше, щось таке, що торкає за живе і сьогодні кожну віруючу людину. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в одне з найбільших християнських свят у році – Преображення Господнього.

За словами проповідника, ми сьогодні святкуємо пам’ять однієї події, яка відкриває нам надзвичайно глибокі істини про Бога, про людину й про наші з Ним взаємини.

«У Святому Євангелії оповідається, що в певний момент своєї учительської проповіді Ісус Христос зійшов на гору Тавор і взяв із собою своїх, можливо, найближчих учнів – Петра, Якова та Івана. І на тій горі Він преобразився перед ними. Через своє тіло відкрив їм славу свого божества. У преображенні апостоли побачили славу Бога у волоченому Божому Сині…» – розповів Предстоятель.

Преобразившись, продовжив Блаженніший Святослав, на Таворській горі Ісус Христос показав через людське обмеження, людське тіло безмежну велич і славу. Сьогодні Господь не лише сам преобразився на горі Тавор, а й переобразив, змінив своїх учнів, відкрив їхні очі, дав їм можливість бачити невидиме і сповнитися силою не людини, а славою самого Бога.

«Ми святкуємо Преображення в особливих обставинах, – вважає Глава Церкви, – мене і вас сьогодні Господь запросив вийти на Таворську гору, бо цією горою в сучасному житті нашої Церкви є храм Господній. Тут ми можемо побачити славу Божу. Тут ми можемо почути слово Отця, який нам об’являє свого єдинородного Сина силою і діяння Святого Духа. Тут ми можемо побачити силу Божу, яка проявляється через людину, навіть через її обмеження та її слабкості. Таким запрошенням нас до преображення є цей чудовий християнський звичай посвячувати в храмі перші плоди. Те запрошення означає змінити своє ставлення до природи, яка нас оточує, побачити, що земля плодоносить не через якусь сліпу необхідність, а завдяки Божій опіці над кожним із нас».

«Сьогодні в нашій державі, гадаю, ми всі відчуваємо, що потребуємо перемін і преображення. Ми потребуємо сьогодні Божої сили, щоб захистити нашу рідну землю. Сьогодні ми відчуваємо, що не лише можемо, а й повинні преобразити життя нашої держави, нашого суспільства, але ми можемо це зробити не через наші гріхи й немочі, а завдяки Божій силі, яка повинна діяти в житті нашої держави і нашого суспільства. Як важливо, коли ми стривожені, почути голос Бога про Його улюбленого Сина, в якому кожного з нас Господь називає своїм улюбленим сином і донькою», – просить замислитися Блаженніший Святослав.

«Нехай це свято додасть нам сили преображатися і Божою благодаттю змінювати все те, що нас оточує. Щоб і в нашому житті, і в наших стражданнях та немочах, а головне – у наших перемогах виявилася повнота слави Божої», – побажав Блаженніший Святослав.

Співслужив з Главою УГКЦ владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Наприкінці Літургії Блаженніший Святослав та владика Богдан освятили фруктові плоди, які люди принесли із собою.

Перед Собором стояв великий кошик, в який люди могли скласти освячені плоди для наших військових.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

«Я просив Господа, щоб усі гармати, якими вбивають сьогодні українців, були переплавлені на церковні дзвони», – Глава УГКЦ у м. Марія Повч

Під час військових дій на цих угорських землях знімали церковні дзвони і переплавляли їх на гармати. Цей Дзвін миру, який ми сьогодні освятили, зроблений із гармат. Його знову повернули на дзвіницю цієї святині. Для мене велика честь освятити його сьогодні тут. Освячуючи його, я просив Господа, щоб усі танки та гармати, якими вбивають сьогодні українців, були переплавлені на церковні дзвони.

Про це сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, 16 серпня під час Архиєрейської Божественної Літургії в рамках паломництва до Марійського відпустового центру угорських греко-католиків, що в Марія Повч (Угорщина). Проща відбувалася з нагоди 300-ліття чудесного прославлення Маріяпочавчанської чудотоворної ікони Матері Божої.

Перед богослужінням Блаженніший Святослав разом із Архиєпископом Цирілом (Василем), Секретарем Конгрегації для Східних Церков, та ієрархами ГКЦ Угорщини освятив Дзвін миру на території цієї святині.

«Нехай голос цього дзвону стане неустанною молитвою за мир на землі, в Угорщині, у Європі та за закінчення війни в Україні», – додав проповідник, зазначаючи, що в такий спосіб усім, а особливо українцям, Бог дає знак надії. Подібно, як знаком надії були сльози Матері Божої 300 років тому на цих землях.

«Ким були греко-католики на цій землі 300 років тому? Маленькою забутою громадою на одвірках імперії, маргіналізованою суспільством. Однак саме у цьому маленькому греко-католицькому храмі голосом цієї громади, навіть на рівні розмови із імператором, почала розмовляти сама Мати Божа. Вона завжди була, є і буде голосом тих, у кого його забирають», – продовжив він, додаючи, що тепер греко-католики тут творять живу молоду Церкву, яка сьогодні має свого митрополита та нову єпархію.

На думку Першоієрарха УГКЦ утворення цих нових структур «свідчить у 300-літніх ювілей цього Марійського чуда, що Мати Божа і сьогодні заступається за нас».

«Нехай Мати Божа вислухає молитви кожного із нас і поблагословить Греко-Католицьку Церкву в Угорщині та подарує нашим землям благословенний Божий мир», – завершив Блаженніший Святослав.

Як відомо, у с. Марія Повч копія первісної ікони Матері Божої вдруге заплакала (1, 2 і 5 серпня 1715 року). Чудесне походження цього явища було засвідчено висновками особливої комісії з Апостольської столиці. Відтоді це маленьке село на Сході Угорщини стало паломницьким центром для вірних із сусідніх країн.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ у Крилосі: «Бог – Той, хто викликає нас на морську глибину і йде разом із нами»

До цього місця українці споконвіку приходять, щоб стати перед Божим обличчям. Вдячний вам, що ви прийшли на цю прощу, подолавши цей духовний шлях, шукаючи Божого слова, сильної помічної Божої руки. Дякую вам, що ви прийшли до стіп Матері Божої, яка тут присутня в Крилоській іконі, щоб молитися за Україну, наш народ і Церкву.

Такими словами звернувся до прочан Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав 2 серпня під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії в рамках IV Всеукраїнської патріаршої прощі до Галицької чудотворної ікони Матері Божої в с. Крилос на Івано-Франківщині.

Із Главою Церкви співслужили: владика Володимир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський; владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський; владика Василь (Семенюк), Архиєпископ і Митрополит Тернопільський; владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ; владика Василь (Івасюк), Єпарх Коломийсько-Чернівецький; владика Йосафат (Говера), Екзарх Луцький; владика Михайло (Бубній), Екзарх Одесько-Кримський; та владика Йосафат (Мощич), Єпископ-помічник Івано-Франківський.

Проповідник додав, що цього дня Церква святкує пам’ять великого пророка Старого Заповіту Іллі. Спираючись на недільне Євангеліє, Предстоятель УГКЦ зазначив, що коли Бог кличе людину, Він «викликає її на глибину». «Ми чуємо у сьогоднішньому Євангеліє, як Бог змусив учнів сісти в човен серед ночі і плисти по морю. Саме Христові належить ця ініціатива. Коли людина відповідає на Боже покликання і дає себе повести Богові, то вона опиняється в обставинах, які не може сама контролювати. Вона починає здійснювати те, що їй не під силу», – пояснив він. За словами Блаженнішого Святослава, у певний момент на своїй духовній життєвій дорозі людина переживає сумніви щодо того, чи часом такі події не є фантазією. Чи справді можливе те, до чого Бог кличе? Чи ті глибокі, високі завдання, які Бог ставить, є можливими до здійснення? Тоді Бог дає людині пережити, найперше, падіння, а згодом злет. «Він дає зрозуміти, що саме віра в Бога є тим фундаментом, який дає можливість крокувати вперед і здійснювати те, що людині не під силу. Тому Господь і каже, що нема нічого неможливого тому, хто вірує», – вів далі архиєрей.

Блаженніший Святослав підкреслив, що Бог – Той, хто «викликає нас на глибину і йде разом із нами». Нам лише потрібно вірити, тобто твердо тримати за руку нашого Спасителя, щоб бути сповненими Його сили. Лише тоді ми можемо бути твердими на нашому шляху і знайти мир серед розбурханої ночі.

«Якщо ми сьогодні, стоячи тут, на цьому святому місці, поглянемо на історію нашого народу та Церкви, то побачимо, скільки супротивних вітрів віяло на наш народ, – продовжив далі проповідник. – Але наші предки змогли вистояти і пройти цією дорогою, відповідаючи на поклик Господа та Спасителя».

Глава УГКЦ зауважив, що ми вкотре переживаємо те саме, що й апостоли серед розбурханого Галилейського моря. «Сьогодні ми о четвертій сторожі ночі стоїмо серед розбурханого моря нашого українського буття. Тільки-но ми почнемо шукати у вірі спасенної руки нашого Господа, одразу ж її знайдемо. Жодна людина, жодні міжнародні перемовини і дипломатія не дадуть нам сили, щоб пройти шляхом до свободи і гідності. Тією дорогою нас може перевести лише Господь Христос. Той мир, який ми сьогодні хочемо випросити у нашого Господа, мир у нашому українському човні, походить від Бога, який тут у ці хвилини є з нами», – підсумував Блаженніший Святослав.

По завершенні Літургії Глава і Отець УГКЦ освятив реанімобілі, придбані волонтерами з Івано-Франківська, для допомоги військовим на Сході.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ: «Якщо ми святкуємо одне духовне свято за іншим і не міняємося, тоді це стає ще одною втраченою нагодою»

Сьогодні для усіх спадкоємців Хрещення рівноапостольного князя Володимира, у тому числі і для УГКЦ, є велике свято. Однак ми, християни, глибоко розуміємо, що святкувати якесь християнське духовне свято означає мінятися. Якщо ми святкуємо одне релігійне свято за іншим, але не міняємося і нічого не змінюється у нашому особистому духовному житті, тоді воно стає ще одною втраченою нагодою.

Про це сказав Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав у Києві на Володимирській гірці 28 липня з приводу тисячоліття переставлення святого князя Володимира.

Святкуючи тисячоліття кончини рівноапостольного князя Володимира Великого, за словами Очільника Церкви, ми повинні почути його голос. Тож до чого він нас сьогодні закликає? До того, щоб глибоко, по-справжньому, це свято відсвяткувати.

«Найперше, я гадаю, що наш просвітитель нам каже, що усі ми повинні змінитися. Незалежно від того, яке місце у суспільстві ми обіймаємо і яке завдання нам доручив український народ. Ми усі повинні змінитися», – закликав він. Він уточнив, українці повинні поміняти відношення до себе, своїх обов’язків, своєї Батьківщини і свого народу. Така переміна у християнському розумінні означає покаяння, навернення і повернення до Бога.

«Друге завдання нашого просвітителя полягає у тому, щоб «віру ісповідувати ділами». Неможливо вірити в істину, а не жити у правді», – продовжив він. Тому, коли сьогодні Україна хоче оновити свою Конституцію і своє законодавче поле, вона повинна будувати це на Божому вічному Законі. Тоді така держава буде тривати вічно. Вона вистоїть усі випробовування.

«Ми знаємо, як князь Володимир шукав єдності у своєму народі. Він розумів, що єдиним народ може бути не через військову силу, чи за геополітичними проектами, а на єдиному камені Христової віри», – сказав Глава УГКЦ.

Тож, за словами Блаженнішого Святослава, ми сьогодні, як ніколи, повинні виконати третє завдання святого Володимира – шукати єдності і консолідації українського народу. «Нам каже князь Володимир: «Єдність – спасає, байдужість – вбиває». Тож будьмо єдиними і небайдужими!», – завершив Глава УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ у день Рівноапостольного князя Володимира: «Він зрозумів, що об’єднати слов’янські племена в один народ можна лише в ім’я Ісуса Христа»

Рівноапостольний князь Володимир подав такий вид єдності нашому народові, який не є плодом геополітичної людської думки, міркування чи задуму. Це єднання в дусі Божому, у дусі Істини, єднання в самому Ісусі Христі. Про це сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час Архиєрейської Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в День святого рівноапостольного князя Володимира, який у нашому народі відзначається сьогодні, 28 липня.

Під час проповіді Блаженніший Святослав акцентував увагу на єдності людей в Ісусі Христі… «Де двоє або троє зберуться в ім’я Моє – там Я є посеред них». «Як глибоко це Боже Слово про єднання, – вважає проповідник, – звучить сьогодні в наших серцях, коли ми святкуємо тисячолітній ювілей переставлення святого і рівноапостольного князя Володимира. Його пошук до єдиного Бога, його дорогу до Хрещення не можливо вповні збагнути без його особистого пошуку до єднання своїх людей. Він – як великий київський князь – від початку свого служіння шукав способу, як поєднати свій люд, яким чином зробити так, аби розрізнені слов’янські племена стали одним народом. Спочатку князь усіх завоював силою меча, але побачив, що зовнішнє насильне єднання не творить єдиного народу з його підданими. Тоді він почав шукати єднання на релігійному ґрунті. Звіз до Києва ідолів кожного племені, але побачив, що ідолопоклонство не єднає людей, бо кожен має свого божка, яким не поділиться з ближнім. І тоді він звернув очі до істинного єдиного Бога. Володимир зрозумів, що вчинити з його людей єдиний народ можна лише єднаючи цих людей в ім’я Боже, тому він сам перший увійшов у це Боже життя силою святого Хрещення. Він почав творити це єднання в ім’я Ісуса Христа, і таким чином дав фундамент, основу, щоб створити єдиний Божий народ на Київських горах».

Предстоятель Церкви відзначив, що святкуючи цей тисячолітній ювілей, згадуємо, що саме цього року, цього літа припадає десять років із того дня, коли Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви повернувся до свого київського осідку. «Десять років тому завершилося вигнання Глави Греко-Католицької Церкви з його столиці. Десять років тому Блаженніший Любомир, повертаючись до свого прадавнього осідку київських митрополитів, проголосив голосом рівноапостольного князя Володимира Маніфест «Один Божий люд у краї на Київських горах» про сучасне єднання українського народу та Українських Церков», – зазначив Глава Церкви.

Під час Богослужіння вірні під проводом Блаженнішого Святослава відновили свої хресні обіти та наново склали присягу, яку давали особисто чи через своїх хресних батьків у момент свого хрещення. «Просімо сьогодні, щоб наш рівноапостольний князь Володимир Хреститель України молився разом із нами. Ми сьогодні поєднані в ім’я Боже не лише із земною Церквою, а й з усіма українськими святими в небі. Просимо їх: наші святителі і просвітителі, моліться за ваш народ. Князю Володимире, молися за свою Україну», – сказав архиєрей.

Із Блаженнішим Святославом співслужили: Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні; владика Володимир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський; владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ; владика Йосиф (Мілян); владика Михайло (Колтун); владика Василь (Івасюк); владика Василь (Бубній); владика Теодор (Мартинюк); владика Венедикт (Алексійчук); владика Василь (Тучапець); владика Йосафат (Мощич) і близько ста священиків, які прибули з різних куточків України.

Відзначити день Рівноапостольного князя Володимира прибули паломники з України та з-за кордону.

Наприкінці Літургії Блаженніший Святослав подякував усім за участь у спільному Богослужінні. Особливі слова подяки склав Апостольському нунцієві Томасу Едварду Галлікссонові. «Коли святий Володимир хрестив Русь-Україну, християнство ще не було поділено. Він приймав Хрещення у повному сопричасті не лише з Константинопольським патріархатом та іншими східними патріархатами, а й із наступником апостола Петра. Тому, ваше високопреосвященство, ваша присутність сьогодні дуже важлива, знакова», – додав Глава УГКЦ і попросив переказати сердечні вітання та вдячність за підтримку українського народу Папі Франциску.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ: «Князь Володимир та митрополит Андрей – Христові учні, які Божим Словом і Його благодаттю втамувати голод та спрагу свого народу»

Цього тижня ми святкуватимемо два славних і глибоких ювілеї: тисячоліття із дня смерті рівноапостольного князя Володимира Великого та 150-ту річницю від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького. Вони були Христовими учнями, які зуміли Божим Словом і Його благодаттю втамувати голод та спрагу свого народу в пустелі.

Наголосив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав 26 липня під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ, що в Києві.

Як відзначив Предстоятель УГКЦ, рівноапостольний князь Володимир стояв біля витоків християнського життя Київської Русі. А митрополит Андрей вважається батьком сучасного нашого свідомого буття, як українців і християн нового тисячоліття. Попри це в обох них простежується разюча подібність: «Обидва вони здійснили один і той же біблійний жест – усе те, що мали, поклали в руки Спасителя».

Продовжуючи євангельську проповідь, Глава Церкви запропонував пригадати те, як Господь визволяв своїх людей, виводячи їх із єгипетського рабства. Тоді Він привів їх у пустелю. Там, у пустелі, люди, які прямували до свободи, споживали хліб, який походив не від людини, а від Бога, – Хліб Небесний. «Саме там, у пустелі, ми чуємо вперше слова, що не хлібом єдиним живе людина, а всяким словом, що виходить із уст Божих. Іншими словами, джерело життя та добробуту людини є в Бозі. Там, де є Бог, навіть серед пустелі вирує життя», – пояснив проповідник.

За словами Блаженнішого Святослава, узгодити потреби людини з її можливостями можна лише за допомогою сили Божої. Адже Він є «Хлібом Небесним, який зійшов із неба, справжньою манною, воплоченим Словом Божим». Тому там, де є Бог, немає голоду і нестачі. «Хто є з Богом, той перебуває в джерелі життя вічного», – сказав він.

Також Глава УГКЦ зазначив, що нам не легко погодити своє матеріальне життя із своїм духовним життям. Бо людина – це не тільки тілесність. Людське життя – це набагато більше за життя у видимому матеріальному світі. «Що більше людина дбає про свій добробут, то більше вона попадає в кризи. У сучасному світі, світі новітніх технологій, здається, що не повинно бути жодного недостатку чи голоду. А стається навпаки: навіть багаті країни щоразу більше попадають в економічні кризи. Начебто і сьогодні Господь веде людство в пустелю, щоб навчити, що добробут людини не залежить від видимого матеріального статку», – продовжив архиєрей.

Блаженніший Святослав зауважив, що джерелом добробуту є Господь. Тому тоді, коли людина навернеться і віднайде джерело свого життя, то усуне кризу свого матеріального дочасного життя. «Лише тоді, коли людина все те, що має, покладе в руки Ісуса Христа і попросить у Нього розламати те, що вона має, і поділиться цим із ближніми, в той момент її матеріальний достаток почне помножуватися. Бо там, де Боже благословення, є достаток і життя вічне», – завершив проповідь Глава і Отець УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ