Глава УГКЦ: «Російська влада в Криму застосовує до УГКЦ методи, схожі до тих, які були в сталінські часи»

Зараз УГКЦ в Криму очікує рішення щодо своєї долі. Тобто в яку категорію нас намагатимуться зарахувати і яку термінологію до нас використати: регуляцію чи ліквідацію. Про це повідомив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час круглого столу «Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки й завдання для сьогодення» у приміщенні Національного університету імені Тараса Шевченка.

Предстоятель процитував німецького доктора історії Катріну Бек, яка стверджує, що комуністичний режим у 30-40 роках застосовував термінологію щодо Церков: ліквідація або регуляція.

Глава УГКЦ пригадав пропагадистський месидж, який комуністи застосовували щодо насильницької ліквідації УГКЦ. «Казали, що в такій вільній демократичній державі як Радянський Союз за батька Сталіна Греко-Католицька Церква стала вільна і змогла здійснити свою давню мрію. І таким чином вона самоліквідувалася. Це слово було ключовим у комуністичній пропаганді, яка говорила про ці події. Говорячи про ці терміни, я б хотів навести паралель з сучасним станом, зокрема, російської тактики щодо релігійних громад у Криму після його анексії. Бо ми бачимо, що нічого не змінилося. Абсолютно однакове ставлення», відзначив Блаженніший Святослав.

Усім добре відомо, сказав Архиєрей, що після анексії Криму всі релігійні організації та Церкви опинилися поза законом. Це відбувалося внаслідок певного законодавчого процесу, який встановив вимогу усім без винятку релігійним організаціям пройти процес реєстрації. «Таким чином застосовують той самий механізм. Мабуть, служби держбезпеки Росії не мають якоїсь надмірної фантазії чи креативізму. На даний час УГКЦ в Криму очікує рішення щодо своєї долі. Тобто в яку категорію нас намагатимуться зарахувати і яку термінологію до нас використати: регуляцію чи ліквідацію», – зазначив Предстоятель.

«Для того, – наголосив Глава УГКЦ, – аби не дати пропаганді жодної нагоди говорити про самоліквідацію УГКЦ у Криму, наші громади все-таки виявили бажання змагатися за цю реєстрацію. Але побачимо, який буде наслідок. Ми знаємо, що є величезний тиск з боку органів державної влади, які відмовляються зберігати назву «Українська Греко-Католицька Церква». Мабуть, буде великий тиск щодо зміни назви, бо вже пройшло багато засідань так званої релігієзнавчої експертизи у Москві з цього приводу».

«Маючи досвід ліквідації нашої Церкви 70 років тому, маємо реальні побоювання пережити те саме. Але за всяку ціну ми намагаємося утримати свої позиції і не дати нікому нагоди сказати, що ми саморозпуститися чи самоліквідуватися», – додав Глава Церкви.

Глава УГКЦ: «РПЦ не передбачає іншого спілкування, крім як возз’єднання з нею»

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час круглого столу «Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки й завдання для сьогодення» у приміщенні Національного університету імені Тараса Шевченка розвінчав деякі пропагандистські терміни, які впродовж десятиліть застосовуються до УГКЦ.

Собор чи псевдособор? Блаженніший Святослав розповів, що зараз готується до публікації низка документів десятирічної давності. Це переписка колишнього Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира з тодішнім Московським Патріархом Алексієм ІІ.

«Це є об’ємний лист, де йдеться про те, що осмислюючи ці події, ми могли б пізнати правду і визнати, чому ці події з точки зору канонічного права Католицької Церкви є псевдособором. Відповідь, яку отримав мій попередник, підписана тодішнім головою зовнішньоцерковних відносин Московського Патріархату, а нинішнім Патріархом Кирилом. І перша теза в цьому листі звучить так: «Собор є канонічний. А якщо вживається термін «псевдособор», то далі нема про що говорити»», – зауважив Глава УГКЦ.

Коли Католицька Церква, пояснив він, говорить про канонічність чи неканонічність цього «собору», то говорить про певну суперечність або прямо заперечення канонічного права. «Натомість Московський Патріархат перебуває цілком в іншій парадигмі. Канонічним вважається все те, що в лоні російського православ’я. Усе те, що веде в лоно російського православ’я, не залежно від методу, є канонічним. Тобто мета виправдовує засоби. Такого типу дискусія про канонічність чи неканонічність має прямий зв’язок про канонічність чи неканонічність Церков українського православ’я сьогодні. Тобто не йдеться про так звані канони, не йдеться про права чи закони церковні. Йдеться про те, хто не є з нами, той проти нас. І хто не є в лоні єдиноспасаємого човна, той, очевидно, не є канонічний», – сказав Предстоятель.

Також вживався термін «возз’єднання». «Багато науковців, – каже Глава УГКЦ, – задаються риторичним запитанням, як можна бути з кимось возз’єднаним, тобто повернутися в якесь лоно, якщо хтось ніколи в тому лоні не перебував?! Українська Греко-Католицька Церква як спадкоємиця Київської Митрополії своєю матірною Церквою має Константинопольський Патріархат. Ніколи ця церковна одиниця не була в єдності з Московським Патріархатом. Тому з історичної точки зору термін «возз’єднання» є абсурдним. І якщо відкрити документ, його можна знайти на офіційному сайті Відділу зовнішніх церковних відносин Московського Патріархату, який називається «Основные принципы отношения к инославию Русской Православной Церкви». І будь-які відносини з РПЦ називатимуться дорогою до возз’єднання. І постійно цей термін застосовуватиметься. Тобто возз’єднання – це не є щось, що залишилося в минулому. В РПЦ немає іншої моделі будування контактів чи єдності, як тільки дорога возз’єднання».

Проте, наголосив Глава УГКЦ, офіційна позиція Церкви не завжди відповідає сумлінню православних. Прикладом цього є те, що з нагоди 70-их роковин ліквідації УГКЦ група православних інтелектуалів і просто чесних людей на нашу адресу скерували листа, в якому засуджують і самі визнають злочини Львівського псевдособору. «Я б хотів, – додав Блаженніший Святослав, – аби ми написали офіційний лист-відповідь нашим братам православним. І я хочу бути першим підписантом такого листа. І закликаю греко-католиків у слід за мною також його підписати».

Глава УГКЦ: «Час полеміки між Церквами в Україні слід закінчити»

Згадуючи 70-ту річницю ліквідації УГКЦ, наша Церква хоче, щоб ця річниця цих трагічних подій слугувала всім українцям як момент оздоровлення національної пам’яті, щоб, пізнавши цю правду, ми стали вільнішими, сильнішими.

Про це сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, відкриваючи в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Міжнародну наукову конференцію «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни».

Предстоятель Церкви пригадав, що в ці березневі дні наша Церкви згадує 70-ті роковини Львівського псевдособору. За його словами, переживаючи цю річницю, ми хотіли не лише в духовний спосіб поминати жертв цієї трагічної події, а й справді мати можливість глибокого інтелектуального осмислення того, що сталося.

Блаженніший Святослав підкреслив важливість саме наукового осмислення. «Упродовж століть, – зауважив Предстоятель, – усі Церкви, наша і православні, опрацьовували окремий вид літератури, яка увійшла в історію як полемічна література. Це література, яка, з одного боку, захищала певну конфесію і поборювала іншу. Навколо подій 1946 року витворилася ще інша література, яку можна було б назвати апологетичною літературою або також полемічною. Гадаю, час полеміки між Церквами в Україні слід закінчити! Спогадуючи цю річницю, ми хочемо в цей непростий час для України і для нашої Церкви розпочати, можливо, новий етап, новий спосіб, як підходити до аналізу і осмислення цих історичних подій. І тут нам вкрай необхідна серйозна наукова історична праця і дослідження».

Ісус Христос казав так: пізнайте правду і правда визволить вас. На переконання Глави УГКЦ, аби сьогодні пізнати правду про події, які ми називаємо Львівським псевдособором, нам конче потрібна наукова методологія, щоб об’єктивну правду можна було саме в науковий спосіб пізнати. «Тому ми так потребуємо справжньої наукової історіографії, а не полемічної літератури і міжконфесійної пропаганди», – вважає Блаженніший Святослав.

Він висловити глибоку вдячність усім історикам, які займаються церковною історією. Адже, за його словами, довгі роки на просторах колишнього Радянського Союзу не існувало справжньої історичної науки. Тільки тепер вона починає ставати на ноги.

Зокрема, Глава Церкви відзначив роботу Інституту національної пам’яті, працівники якого по крупицях збирають необхідні елементи справжньої історичної пам’яті нашого народу. «Гадаю, історична пам’ять Церков України є невід’ємною частиною цієї національної пам’яті», – вважає Глава УГКЦ.

Предстоятель подякував науковцям, які прибули на конференцію, особливо тим, які не є членами УГКЦ, але сьогодні є тут: «Дякую владиці Ігорю (Ісіченку), науковцеві, який сьогодні є тут, та всім братам і сестрам Православної Церкви, які мають відвагу пізнати правду про Львівський псевдособор на основі сучасної методології».

Глава УГКЦ відзначив, що наша Церква дуже хоче, аби річниця цих трагічних подій слугувала всім українцям як момент оздоровлення національної пам’яті. «Пізнанням цієї правди ми станемо вільнішими, сильнішими. Ми хочемо знати цю правду не для того, аби на когось нарікати чи проти когось намагатися воювати. Ні. Ми хочемо оздоровлювати нашу пам’ять, аби не бути її заручниками. Ми хочемо пам’ятати, аби запобігати. І в такий спосіб шукати справжньої церковної єдності в Україні», – відзначив Блаженніший Святослав.

«Нехай Дух Святий, – побажав духовний лідер греко-католиків, – зробить ваше сумління науковця чесним, аби все те, що ви побачите в джерелах наукового дослідження, навіть як воно буде неприємне для греко-католиків чи православних, ви це могли в об’єктивний спосіб усім показати. І тоді ця правда нас справді визволить».

“Єдність з наступником апостола Петра – це не деклараційна угода. Це ісповідь віри, засвідчена мученичою кров’ю наших батьків”, – Глава УГКЦ

3 березня в базиліці Санта Марія Маджоре, одній з найбільших  папських базилік Рима, відбулась Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав у спіслужінні владик Постійного синоду УГКЦ.  Богослужіння відбулось в рамках проведення Постійного синоду, який проходить цими днями у Вічному місті.

Коментуючи євангельський уривок про засуд і розп’яття Ісуса Христа, Блаженніший Святослав  зазначив: “Євангельську розповідь про засуд і крик “Розпни” ми читаємо як Добру новину. Для нас це є приклад, як найбільшу людську злобу Бог може перетворити у милосердя. У драмі публічного відкинення людиною Бога Він відповідає спасінням цілого людства”.

Саме в світлі цих євангельських подій Блаженніший Святослав пояснив головну мету приїзду єпископів Постійного синоду УГКЦ до Рима та зустрічі із Святішим Отцем. “Ми захотіли зустрітися із Святішим Отцем, щоб згадати одну з найсумніших подій в історії нашої Церкви – 70-річчя львівського псевдособору, публічного судилища і засуду на розпяття УГКЦ”. Предстоятель УГКЦ переконаний, що “всі ісповідники і мученики Христової Церкви проходили через судилище, через яке пройшов сам Ісус Христос. Той самий вирок почула наша Церква на псевдособорі 8 березня 1946 року, коли почалось тотальне знищення нашої Церкви, коли з трьох тисяч священиків до 90-х років залишилося лише триста”.

Подібні спроби приниження і засуду, за словами Блаженнішого Святослава, УГКЦ переживає і в сьогоднішні часи. “За те саме, за що нас карали 70 років тому, у більш диявольський і хитрий спосіб нас хочуть висміяти перед усім світом у сумнівних текстах”. Саме тому, наголосив він,  “ми захотіли стати голосом страждаючої України, щоб з найбільшого престолу християнського світу заявити перед усім світом про біль нашого народу”.

Глава УГКЦ також наголосив, що “єдність з наступником апостолом Петра для синів і дочок української Церкви не є питанням точності чи неточності якоїсь декларації. Це ісповідь віри наших батьків, які засвідчили її мученичою кровю”.

Додамо, що разом з єпископами Постійного синоду  Літургію співслужили владика Діонісій, Апостольський візитатор для українців в Італії та Іспанії, та владика Йосафат, Єпископ-помічник івано-франківський. Разом з єпископами співслужили близько 60-ть священиків, душпастирів українських громад в Італії та Іспанії, представники української папської колегії св. Йосафата та монаших чинів і згромаджень. Участь у богослужінні взяли також посли України та Канади при Апостольській Столиці.

Прес-служба товариства “Свята Софія”

Глава УГКЦ: «Присутність на Патріаршому соборі представників УАПЦ є моментом пошуку нашої єдності»

Патріарший Собор – подія, яка відбувається у Церкві з моменту її виходу із підпілля кожні п’ять років. Делегатів на Собор вибирають на єпархіальних соборах, які впродовж останнього року відбулися в усіх греко-католицьких єпархіях. Таким чином делегати із 57 країн світу беруть участь в роботі чергового Собору. Втім уперше, відколи розпочалися соборові зустрічі УГКЦ, у ньому бере участь делегація УАПЦ, яку очолює владика Ігор (Ісіченко), Архиєпископ Харківський і Полтавський.

Про це сказав Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав під час прес-конференції в Івано-Франківську 25 серпня у перший день роботи Патріаршого Собору «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом».

Таким чином, за словами Очільника Церкви, під час заходу вдасться поглянути на стан втілення у життя стратегії розвитку УГКЦ: «Ми прагнемо зробити іспит сумління щодо реалізації нашої стратегії. А саме на те, наскільки наші заклики до руху оновлення парафіяльного життя є ефективними. Це також і добра нагода відкоригувати наші думки та постанови, з огляду на нові виклики. Бо ж, коли ми формували цю стратегію, то не знали, що переживатимемо війну».

Щодо присутності делегації від УАПЦ, Глава УГКЦ додав, що в цій Церкві нещодавно відбувся єпархіальний собор Полтавсько-Харківської єпархії УАПЦ, де священики і миряни, висловили прагнення шукати Євхаристійного сопричастя і адміністративної єдності із УГКЦ. «На мій погляд, це цікава ініціатива, яку ми радо вітаємо. Одним із моментів пошуку такої єдності і є присутність на нашому Патріаршому соборі представників УАПЦ», – додав він.

Додамо, першого дня роботи Собору відбулося перше пленарне засідання, на якому представили досвід живої парафії у храмі Святого Іллі в Торонто (Канада). У ній, за словами Блаженнішого Святослава, англомовна парафія представляє традицію київського християнства, бо навіть маленькі діти там знають, як співати Утреню.

Тож, на його переконання, Собор стане моментом нового імпульсу для пастирського служіння, щоб можна було краще послужити людям, відповідно до існуючих викликів.

Адже в УГКЦ існують парафії різного рівня активності. Деякі із них маленькі, зокрема в Центральній Україні, однак у них немає жодного парафіянина, який би не відчував себе діяльним у своїй парафії. «Такі люди готові своєю вірою ділитися», – переконаний він. Також існують і великі парафії, де є багато «анонімних християн», які моляться, але не відчувають себе членами парафіяльних спільнот. Саме тому потрібен обмін досвідом, щоб можна було зробити відповідні кроки.

Департамент інформації УГКЦ

«Патріарший Собор – знак надії для української землі, її народу, країни і цього міста», – Глава УГКЦ під час пленарного засідання

Патріарший Собор – подія, що відбувається в УГКЦ раз на п’ять років. Вона є важливим моментом у житті Церкви, адже саме тоді ми відчуваємо єдність нашої УГКЦ у всій її повноті та різноманітності. Підкреслюю, що це не тільки єпископський Собор, попри те, що владики – надзвичайно важливі учасники цього діяння. На Соборі представлено все церковне тіло, адже його учасниками є миряни, які несуть голос Божого люду із різних континентів та країн світу.

Із такими словами звернувся Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, до делегатів VI сесії Патріаршого Собору «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» 25 серпня в Івано-Франківську, розпочинаючи пленарне засідання.

За словами Першоієрарха УГКЦ, «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» – це напрямок церковного розвитку, проголошений у 2011 році, після попередньої сесії Собору УГКЦ в Бразилії. «Я вдячний усім тим, котрі відважилися приїхати до України, яка зараз перебуває у стані війни. Наш Собор – знак надії для української землі, її народу, країни і цього міста», – продовжив Глава Церкви.

Особливим моментом цієї події, за словами Предстоятеля УГКЦ, є присутність владики Ігоря (Ісіченка), Архиєпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, зі своїми священнослужителями. «Уперше в історії Церкви ми приймаємо православних делегатів на Соборі. Сподіваємося, що ваша присутність стане закликом до єднання християн в Україні, спадкоємців Володимирового Хрещення», – підкреслив він.

«Я прагну, щоб кожен вірний поставив сьогодні запитання, чи жива моя парафія, щоб ми стали діяльною Церквою, яка допомагає людям зрозуміти живого Христа», – висловив свої сподівання від проведення Собору Блаженніший Святослав.

Промовець додав, що коли формувалася стратегія розвитку УГКЦ, ніхто ще не знав, чого очікувати в майбутньому. «Ми не уявляли, що в Україні розпочнеться війна. Ми не гадали, що повинні будемо душпастирювати в умовах військових дій, і те, що місцем зустрічі з живим Христом будуть не тільки наші парафії, а й київський Майдан. Мрію, що ми з вами, зокрема в контексті цього Собору, почуємо живого Бога, якого прагнемо зустріти. Бо він є Господом історії, Тим, хто допоможе нам сьогодні відкоригувати цю нашу стратегію», – зазначив він.

На думку Блаженнішого Святослава, важливо, щоб Церква вміла швидко і гнучко реагувати на виклики, що перед нею постають.

Наприкінці Глава УГКЦ закликав усіх зробити іспит сумління, щоб задуматися, наскільки живою є наша Церква, єпархія, парафія: «Очікую, що учасники Собору говоритимуть правду про те, яким є справжня церковне життя в наших єпархіях, щоб ми усвідомили, де знаходимося в цій стратегії розвитку Церкви. Прошу вас слухати одне одного і ділитися думками та досвідом».

Як раніше повідомлялося, 25-27 серпня в Івано-Франківську проходить VI сесія Патріаршого Собору УГКЦ на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Участь у Соборі бере близько 200 делегатів із різних єпархій УГКЦ України та світу.

Департамент інформації УГКЦ

У День Незалежності Глава УГКЦ закликав захищати свою країну, утверджувати її та бути патріотами

У своєму відеоблозі з нагоди Дня Незалежності України Блаженніший Святослав накреслив три завдання, які сьогодні стоять перед усіма українцями: необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини, утверджувати, допомагати реформувати державні структури і органи державної влади та плекати державницьку свідомість і патріотизм.

Роздумуючи про необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини сьогодні, Глава УГКЦ наголосив, що це обов’язок усіх нас. «Згадуючи наших героїв, кров’ю яких окроплено нашу незалежність, ми повинні збагнути, у чому полягає відповідальність кожного з нас за укріплення обороноздатності нашої держави», – сказав Блаженніший Святослав.

Він пригадав, що сьогодні ми переживаємо річницю, можливо, найкривавіших подій, коли рік тому, саме в ці дні, на Донбасі розгорнулися найбільш кровопролитні бої за незалежність нашої Батьківщини. Ми пережили вторгнення регулярних військ Росії, і, за оприлюдненими даними, понад 600 наших героїв загинуло, ще 200 пропали безвісти, багато потрапили в полон, у якому перебувають до сьогодні.

«Обороноздатність України – чи не головне завдання, яке стоїть перед Президентом України та органами державної влади, – наголосив Блаженніший Святослав, – але, гадаю, у цей День Незалежності всі разом маємо відчути, що, як українське суспільство, як український народ, ми повинні боронити свою землю, свою Батьківщину відповідно до дарів, завдань і покликань кожного. Сьогодні кожен має відповісти у своєму сумлінні на питання: а де є мій блокпост, який я зобов’язаний захищати до останньої краплі своєї крові?»

«Що сьогодні означає для нас будувати Україну як незалежну державу?» – запитав Предстоятель Церкви, говорячи про необхідність утверджувати державні структури. Блаженніший зазначив, що сьогодні часто можна почути заклики боротися з українською владою… «Особисто я, – зазначив він, – дуже обережно поставився б до таких закликів. Я б радше сказав, що нам треба боротися за утвердження державних органів в Україні. Нам треба боротися за їхню чистоту, ефективність, за те, щоб ця влада справді стала нашою. Ми сьогодні як ніколи повинні відчути відповідальність за українську владу. Можливо, сьогоднішня влада не відповідає нашим запитам, але ми мусимо відчути відповідальність за правильний вибір тих, кому доручаємо виконувати державницькі функції. Говоримо про необхідність реформування влади. І це справедливо, адже багато механізмів її діяльності ми отримали в спадок ще з радянських часів. І відчуваємо своїм обов’язком зробити механізм державного будівництва цілком прозорим, європейським».

«Отож, – закликав Предстоятель УГКЦ, – як ми разом стояли на Майдані, борімося разом за справедливі, прозорі європейські механізми функціонування Української Держави».

Ще одним завданням українців сьогодні, вважає Блаженніший Святослав, є плекати державницьку свідомість і патріотизм, які є рушієм державного будівництва.

«Справжній патріотизм є базований на любові до своєї Батьківщини. Тому цей патріотизм дає можливість відновлювати наші сили, дає нам могутність, бо любов завжди надихає. Тільки любов може зробити з людини героя», – пояснив Глава УГКЦ.

При цьому він зазначив, що несправжній патріотизм вчить ненавидіти чужих: «І такий підхід швидко вичерпує сили людини, адже не можна ненавидіти вічно».

На завершення Блаженніший Святослав процитував слова митрополита Андрея, який сказав так: «Любов до свого народу зробила мене справжнім українським патріотом».

Департамент інформації УГКЦ

Блаженніший Святослав: «У День Незалежності ми дякуємо Богові за дар Української Держави»

У День Незалежності Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав закликав українців подякувати Богові за дар Української Держави. У відеозверненні з нагоди національного свята він зазначив, що «цей день для всіх нас є доброю нагодою роздумати над тим, у чому полягає цінність незалежної Української держави».

Найперше, на його погляд, варто пригадати століття змагань українського народу за свою державну і національну незалежність. «Упродовж багатьох років ми не мали власної держави. Українці були приречені жити в чужих державах, – зазначив Блаженніший Святослав. – Відповідно, у нашій народній пам’яті сформовано образ держави як чогось чужого, як якогось репресивного апарату, який є небезпечний для громадянина. Ми так довго жили в чужих державах, що зараз, можливо, не завжди нам легко оцінити й зрозуміти важливість існування власної держави, даність Української Держави як великого Божого дару».

Крім того, на думку Предстоятеля УГКЦ, український народ носить у своєму серці ще одну рану: «Цілком недавно ми пережили той момент, коли влада стріляла у свій народ… Тому цілком природно, що у відносинах між громадянином і державними структурами відчувається біль. Можна сказати, що за чверть століття існування Української Держави для багатьох людей вона так і не стала своєю».

Чому так важливо мати свою рідну незалежну державу? «Наш народ завжди з незалежністю пов’язував мрії про щастя, – пояснив Глава УГКЦ. – І ми сьогодні повинні зрозуміти, що вільно і вповні розвинути всі ті питомі риси, які має український народ, можна лише у власній державі. Отож, наші мрії про краще майбутнє невід’ємно пов’язані з мріями про достойну, вільну європейську Українську Державу».

З цього приводу Блаженніший Святослав роздумав над завданнями, які випливають з цієї мрії, а це необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини, утверджувати, допомагати реформувати державні структури і органи державної влади та плекати державницьку свідомість і патріотизм, які є рушієм державного будівництва.

Департамент інформації УГКЦ

«Дух мудрості особи митрополита Андрея охоплював чи не всі сфери українського національного церковного буття», – Блаженніший Святослав

Сьогодні ми переживаємо незабутню подію, яка для всіх нас є унікальною можливістю ще раз відкрити для себе того, кого називали Велетнем Свято-Юрської гори. Це нагода ще раз відкрити для себе постать українського Мойсея, щоб почути його слово і піти за ним.

Про це сказав Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, 29 липня на представленні ораторії «Я тебе кличу» Мирослава Волинського у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької з нагоди 150-х роковин народження митрополита Андрея Шептицького.

За словами Глави Церкви, ціла низка понять і цінностей, за які ми зараз віддаємо життя, належать мудрості й духові митрополита Андрея. «Це все те, що ми вкладаємо у поняття «сучасний європейський українець», усе те, що ми розуміємо під поняттям «українець-греко-католик». Ці поняття мають той зміст, який вклав у них праведний митрополит», ‒ пояснив він, цитуючи слова Великого Андрея, який сам про себе сказав так: «Любов до українського народу зробила мене українським патріотом».

Продовжуючи, Блаженніший Святослав сказав, що Андрей Шептицький сформував й саме поняття християнського патріотизму, зокрема українського. Він впровадив цей патріотизм у всі виміри і ділянки життя українського народу.

«Важко сьогодні сказати, чи існувала така грань українського національного церковного буття, де б не було духу мудрості особи митрополита Андрея, починаючи з його душпастирського служіння та закінчуючи його міжнародною дипломатичною діяльністю, ‒ каже Глава УГКЦ. ‒ А відтак формуванням, навіть в часи окупації України, української національної економіки».

За словами промовця, це свято є також нагодою звірити наші кроки із вчинками слуги Божого Андрея: «За все те, за що колись любили митрополита Шептицького, зараз дорікають УГКЦ. Як колись, так і сьогодні УГКЦ не мовчить. Вона є завжди пророчим голосом для своїх людей, даючи їм орієнтири у складних обставинах свого життя». Блаженніший Святослав нагадав, що митрополита Андрея часто звинувачували в тому, що він займається політикою. На це він відповідав: «Насправді йде в політику той, хто мовчить і не виступає на захист своїх людей. А завдання пастиря ‒ обстояти гідність його людей, спасти їхні життя». Тож, посилаючись на ці слова, Предстоятель Церкви ствердив, що УГКЦ йде дорогою Шептицького.

«Хочу схилити свою голову і висловити вдячність львівській громаді за любов, пошану і синівську силу, з якою вона шанує і говорить про митрополита Андрея. Адже справді головним рушієм спорудження його пам’ятника виступала не Церква і Держава, а львівська громада», ‒ підсумував Блаженніший Святослав.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

Звернення Блаженнішого Святослава з приводу кровопролиття в Мукачевому

Дорогі в Христі! З великим занепокоєнням сприйняв я звістку про кровопролиття в мирному місті Мукачеві, що на Закарпатті. Як представникам органів державної влади, так і волонтерам та активістам хочу нагадати Божу заповідь «Не убий!». Насильство та загибель людей у мирному місті за жодних обставин не можна виправдати благими намірами тих, хто взяв до рук зброю.

У час, коли наша Батьківщина, як жертва зовнішньої агресії, захищає свою свободу та незалежність, вкрай необхідні єдність і консолідація нашого суспільства. У жодному разі не можна допускати внутрішніх поділів, агресії та насильницьких міжусобиць, що тільки знекровлюють наші сили та руйнують здатність до справедливої боротьби.

Європейську Україну, за влучним висловом святого папи Івана Павла ІІ, можна побудувати «не правом сильного, але силою права», тобто закону, який є одним для всіх. Для внутрішнього оновлення, реформування та очищення нашого суспільства ніяк не можна вважати відповідним інструментом зброю та сліпе насилля.

Прагну висловити співчуття та молитовну близькість усім постраждалим внаслідок цих трагічних подій. Закликаю всіх зберігати громадянський спокій та витривалість. Компетентних осіб прошу зробити все можливе для мирного вирішення цього протистояння, відкрито і прозоро провести розслідування цієї трагедії, назвати справжніх її винуватців та не допустити подібного в майбутньому.

Нехай всемилостивий Господь береже нашу Батьківщину від усякого зла, дарує нам мир і злагоду, мудрість і відповідальність у суспільному бутті.

Боже великий, єдиний, нам Україну храни!

Благословення Господнє на вас!

+ Святослав

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ до семінаристів: «Кличучи вас до священства, Бог покладе у ваші руки найбільший дар Церкви – Пресвяту Євхаристію»

14 червня Глава й Отець УГКЦ очолив Архиєрейську Божественну Літургію в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві в межах прощі семінаристів духовних семінарій УГКЦ з усієї України.

Із Верховним Архиєпископом УГКЦ співслужили владика Володимир (Війтишин), Митрополит Івано-Франківський, та владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії.

Проповідуючи, Глава Церкви зазначив, що слово про боговибраність проходить червоною ниткою через усі книги Святого Письма. «Від початку, щоби приготовити людину до повноти її спасіння у Христі, Господь вибирає народ, з яким потім укладає Заповіт. Цей старозавітній народ Господь обрав як народ святий, в якому має об’явитися повнота Божої істини, світло Його Закону, на якому спочине повнота Божих благословенств», – сказав він.

Так само Ісус Христос вибирав перших апостолів, увійшовши в їх щоденне робоче буденне життя. «Він приходить на берег моря, де вони працюють як рибалки, і там, виходячи з їхньої особистої життєвої ситуації, робить боговибраними. Таким способом покликаючи їх до особливої апостольської місії, роблячи їх “рибалками людей”», – додав проповідник.

Приготовляючи апостолів до цього нового служіння, Господь робить їх учасниками нової місії, бо, обираючи людину, Бог долучає її до своєї особистої дії – «навчати та проголошувати Євангеліє і загоювати усяку недугу в народі». «Господь покликає до цієї місії дуже дивних людей. Наприклад, апостол Петро, за інтелектуальним рівнем був найслабшим серед усіх учнів, а Господь робить його скелею, на якій будує Церкву», – сказав він. Пояснюючи спосіб вибору Христових учнів, апостол Павло навчав: «Господь вибрав немудре світу цього, щоб засоромити премудрих. Він вибрав слабких світу цього, щоб засоромити сильних». Бо сила Божа виявляється в немочі.

Глава Церкви пригадав, що цього дня Церва святкує свято Пресвятої Євхаристії – урочистого поклоніння Тілу і Крові Господа. Проповідник переконаний, що кожен із нас став боговибраним ще в момент хрещення. «Ми стали боговибраним народом у момент нашого хрещення, ще в часи князя Володимира Великого, – продовжив він. – Однак наша особлива місія, до якої покликає нас наше боговибранство, – це святість». Але неможливо сповняти цю місію без таїнства Євхаристії. Бо Святе Причастя є метою та вершиною християнського життя. Без нього немає Церкви, немає справжнього духовного життя. УГКЦ вистояла саме завдяки тому, що в тюрмах і концтаборах священики щодня звершували Святу Літургію.

Ми можемо зростати в нашому боговибранстві, коли отримуватимемо цю Божу поживу: «Кожен із вас покликаний, як і колись апостоли, піти за покликом Божим до святості, яку Він нам дає в таїнстві Пресвятої Євхаристії».

Звертаючись до присутніх семінаристів, Предстоятель УГКЦ сказав: «Господь вибрав вас, бо Він вас полюбив і особисто приготовив. Покликаючи вас до священства, Він у ваші руки покладе цей найбільший дар своєї Церкви, бо ви будете служителями таїнства Пресвятої Євхаристії. Самі з цього дару користайте щодня і, як служителі, ви маєте ним кормити всю Церкву».

Після Літургії Блаженніший Святослав вручив присутнім семінаристам пам’ятки прочанина.

Закінчилися урочистості освяченням води у Дніпрі та відновленням хресних обітів.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ: «Увесь український народ волає нині про єдність християн»

Так гірко, вглядаючись у нашу єдину купіль, усвідомлювати, що в нас є єдина Церква, єдиний Господь, одна віра, одне хрещення, а ми сьогодні поділені.

Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав на Володимирській гірці сьогодні, 13 червня, під час молебню біля пам’ятника рівноапостольному князю Володимирові.

Молебень відбувся в межах прощі семінаристів духовних семінарій УГКЦ із цілої України.

Проповідник, наголошуючи на важливості цього місця, зазначив, що кожен, хто приходить як паломник до Києва, не може його оминути. «Не лише тому, що тут ми бачимо пам’ятник, споруджений на честь нашого хрестителя, але й тому, що тут можемо споглядати хрещальну купіль, з якої вийшла Київська Церква», – зазначив Блаженніший.

За його словами, споглядаючи на джерело нашого життя у Христі, яким є хрещення, що подарував нам святий Володимир, ми бачимо, що на це місце приходять молитися всі діти Київської Церкви. «Але, на жаль, сьогодні вони не можуть тут молитися усі разом. Бо єдина Київська Церква, яку подарував нам наш хреститель, сьогодні поділена. Вона і надалі єдина, як єдиним є це хрещення, яким ми хрестимося, ця Церква єдина в її невидимому, божественному вимірі. Але, на жаль, у земному, історичному вимірі вона поділена на різні конфесії. Тому стоячи тут, вглядаючись у хрещальну купіль, молімося до нашого хрестителя з проханням про заступництво перед Господом Богом за єдність Церков-спадкоємиць Володимирового хрещення. Так гірко, вглядаючись у нашу єдину купіль, усвідомлювати, що в нас є єдина церква, єдиний Господь, одна віра, одне хрещення, а ми сьогодні поділені», – висловив жаль Блаженніший Святослав.

«Особливо сьогодні, – наголосив Предстоятель, – у цей непростий час для нашої землі, весь наш український народ волає про єдність християн, кличе до неба, просить про єднання братів у Христі».

Проповідник згадав слова дисидента п. Євгена Сверстюка, який нещодавно відійшов у вічність. «Коли він приїхав до Львова минулого року, щоб разом із нами відзначати 25-ліття легалізації Української Греко-Католицької Церкви, то у Львівській опері сказав такі слова: “Сталінські концтабори дали нам відчуття і розуміння, що, на щастя, церковні поділи не сягають аж до небес”. Він, який був вірним Української Автокефальної Православної Церкви, відчував, що греко-католики є його рідними братами, відчував, що єдність Церкви – це не тільки далеке минуле, але це майбутнє, до якого ми всі прямуємо», – розповів Блаженніший.

Він попросив кожного з нас і всіх разом молитися сьогодні за єдність Церков київського християнства в Україні.

Глава УГКЦ висловив переконання, що майбутнє належить єдиній помісній Церкві в Україні. «Просімо Господа Бога, щоби Він силою Святого Духа сподобив нас на це об’єднання, щоб ця єдність, возсяяна на небесах у Пресвятій Трійці, якнайшвидше зійшла на нас на землю, щоб ми були єдині, як тоді, коли вийшла разом із хрещальних вод українського Дніпра», – побажав Глава Церкви.

Департамент інформації УГКЦ