Глава УГКЦ: «Час полеміки між Церквами в Україні слід закінчити»

Згадуючи 70-ту річницю ліквідації УГКЦ, наша Церква хоче, щоб ця річниця цих трагічних подій слугувала всім українцям як момент оздоровлення національної пам’яті, щоб, пізнавши цю правду, ми стали вільнішими, сильнішими.

Про це сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, відкриваючи в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Міжнародну наукову конференцію «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни».

Предстоятель Церкви пригадав, що в ці березневі дні наша Церкви згадує 70-ті роковини Львівського псевдособору. За його словами, переживаючи цю річницю, ми хотіли не лише в духовний спосіб поминати жертв цієї трагічної події, а й справді мати можливість глибокого інтелектуального осмислення того, що сталося.

Блаженніший Святослав підкреслив важливість саме наукового осмислення. «Упродовж століть, – зауважив Предстоятель, – усі Церкви, наша і православні, опрацьовували окремий вид літератури, яка увійшла в історію як полемічна література. Це література, яка, з одного боку, захищала певну конфесію і поборювала іншу. Навколо подій 1946 року витворилася ще інша література, яку можна було б назвати апологетичною літературою або також полемічною. Гадаю, час полеміки між Церквами в Україні слід закінчити! Спогадуючи цю річницю, ми хочемо в цей непростий час для України і для нашої Церкви розпочати, можливо, новий етап, новий спосіб, як підходити до аналізу і осмислення цих історичних подій. І тут нам вкрай необхідна серйозна наукова історична праця і дослідження».

Ісус Христос казав так: пізнайте правду і правда визволить вас. На переконання Глави УГКЦ, аби сьогодні пізнати правду про події, які ми називаємо Львівським псевдособором, нам конче потрібна наукова методологія, щоб об’єктивну правду можна було саме в науковий спосіб пізнати. «Тому ми так потребуємо справжньої наукової історіографії, а не полемічної літератури і міжконфесійної пропаганди», – вважає Блаженніший Святослав.

Він висловити глибоку вдячність усім історикам, які займаються церковною історією. Адже, за його словами, довгі роки на просторах колишнього Радянського Союзу не існувало справжньої історичної науки. Тільки тепер вона починає ставати на ноги.

Зокрема, Глава Церкви відзначив роботу Інституту національної пам’яті, працівники якого по крупицях збирають необхідні елементи справжньої історичної пам’яті нашого народу. «Гадаю, історична пам’ять Церков України є невід’ємною частиною цієї національної пам’яті», – вважає Глава УГКЦ.

Предстоятель подякував науковцям, які прибули на конференцію, особливо тим, які не є членами УГКЦ, але сьогодні є тут: «Дякую владиці Ігорю (Ісіченку), науковцеві, який сьогодні є тут, та всім братам і сестрам Православної Церкви, які мають відвагу пізнати правду про Львівський псевдособор на основі сучасної методології».

Глава УГКЦ відзначив, що наша Церква дуже хоче, аби річниця цих трагічних подій слугувала всім українцям як момент оздоровлення національної пам’яті. «Пізнанням цієї правди ми станемо вільнішими, сильнішими. Ми хочемо знати цю правду не для того, аби на когось нарікати чи проти когось намагатися воювати. Ні. Ми хочемо оздоровлювати нашу пам’ять, аби не бути її заручниками. Ми хочемо пам’ятати, аби запобігати. І в такий спосіб шукати справжньої церковної єдності в Україні», – відзначив Блаженніший Святослав.

«Нехай Дух Святий, – побажав духовний лідер греко-католиків, – зробить ваше сумління науковця чесним, аби все те, що ви побачите в джерелах наукового дослідження, навіть як воно буде неприємне для греко-католиків чи православних, ви це могли в об’єктивний спосіб усім показати. І тоді ця правда нас справді визволить».

“Єдність з наступником апостола Петра – це не деклараційна угода. Це ісповідь віри, засвідчена мученичою кров’ю наших батьків”, – Глава УГКЦ

3 березня в базиліці Санта Марія Маджоре, одній з найбільших  папських базилік Рима, відбулась Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав у спіслужінні владик Постійного синоду УГКЦ.  Богослужіння відбулось в рамках проведення Постійного синоду, який проходить цими днями у Вічному місті.

Коментуючи євангельський уривок про засуд і розп’яття Ісуса Христа, Блаженніший Святослав  зазначив: “Євангельську розповідь про засуд і крик “Розпни” ми читаємо як Добру новину. Для нас це є приклад, як найбільшу людську злобу Бог може перетворити у милосердя. У драмі публічного відкинення людиною Бога Він відповідає спасінням цілого людства”.

Саме в світлі цих євангельських подій Блаженніший Святослав пояснив головну мету приїзду єпископів Постійного синоду УГКЦ до Рима та зустрічі із Святішим Отцем. “Ми захотіли зустрітися із Святішим Отцем, щоб згадати одну з найсумніших подій в історії нашої Церкви – 70-річчя львівського псевдособору, публічного судилища і засуду на розпяття УГКЦ”. Предстоятель УГКЦ переконаний, що “всі ісповідники і мученики Христової Церкви проходили через судилище, через яке пройшов сам Ісус Христос. Той самий вирок почула наша Церква на псевдособорі 8 березня 1946 року, коли почалось тотальне знищення нашої Церкви, коли з трьох тисяч священиків до 90-х років залишилося лише триста”.

Подібні спроби приниження і засуду, за словами Блаженнішого Святослава, УГКЦ переживає і в сьогоднішні часи. “За те саме, за що нас карали 70 років тому, у більш диявольський і хитрий спосіб нас хочуть висміяти перед усім світом у сумнівних текстах”. Саме тому, наголосив він,  “ми захотіли стати голосом страждаючої України, щоб з найбільшого престолу християнського світу заявити перед усім світом про біль нашого народу”.

Глава УГКЦ також наголосив, що “єдність з наступником апостолом Петра для синів і дочок української Церкви не є питанням точності чи неточності якоїсь декларації. Це ісповідь віри наших батьків, які засвідчили її мученичою кровю”.

Додамо, що разом з єпископами Постійного синоду  Літургію співслужили владика Діонісій, Апостольський візитатор для українців в Італії та Іспанії, та владика Йосафат, Єпископ-помічник івано-франківський. Разом з єпископами співслужили близько 60-ть священиків, душпастирів українських громад в Італії та Іспанії, представники української папської колегії св. Йосафата та монаших чинів і згромаджень. Участь у богослужінні взяли також посли України та Канади при Апостольській Столиці.

Прес-служба товариства “Свята Софія”

Глава УГКЦ: «Присутність на Патріаршому соборі представників УАПЦ є моментом пошуку нашої єдності»

Патріарший Собор – подія, яка відбувається у Церкві з моменту її виходу із підпілля кожні п’ять років. Делегатів на Собор вибирають на єпархіальних соборах, які впродовж останнього року відбулися в усіх греко-католицьких єпархіях. Таким чином делегати із 57 країн світу беруть участь в роботі чергового Собору. Втім уперше, відколи розпочалися соборові зустрічі УГКЦ, у ньому бере участь делегація УАПЦ, яку очолює владика Ігор (Ісіченко), Архиєпископ Харківський і Полтавський.

Про це сказав Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав під час прес-конференції в Івано-Франківську 25 серпня у перший день роботи Патріаршого Собору «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом».

Таким чином, за словами Очільника Церкви, під час заходу вдасться поглянути на стан втілення у життя стратегії розвитку УГКЦ: «Ми прагнемо зробити іспит сумління щодо реалізації нашої стратегії. А саме на те, наскільки наші заклики до руху оновлення парафіяльного життя є ефективними. Це також і добра нагода відкоригувати наші думки та постанови, з огляду на нові виклики. Бо ж, коли ми формували цю стратегію, то не знали, що переживатимемо війну».

Щодо присутності делегації від УАПЦ, Глава УГКЦ додав, що в цій Церкві нещодавно відбувся єпархіальний собор Полтавсько-Харківської єпархії УАПЦ, де священики і миряни, висловили прагнення шукати Євхаристійного сопричастя і адміністративної єдності із УГКЦ. «На мій погляд, це цікава ініціатива, яку ми радо вітаємо. Одним із моментів пошуку такої єдності і є присутність на нашому Патріаршому соборі представників УАПЦ», – додав він.

Додамо, першого дня роботи Собору відбулося перше пленарне засідання, на якому представили досвід живої парафії у храмі Святого Іллі в Торонто (Канада). У ній, за словами Блаженнішого Святослава, англомовна парафія представляє традицію київського християнства, бо навіть маленькі діти там знають, як співати Утреню.

Тож, на його переконання, Собор стане моментом нового імпульсу для пастирського служіння, щоб можна було краще послужити людям, відповідно до існуючих викликів.

Адже в УГКЦ існують парафії різного рівня активності. Деякі із них маленькі, зокрема в Центральній Україні, однак у них немає жодного парафіянина, який би не відчував себе діяльним у своїй парафії. «Такі люди готові своєю вірою ділитися», – переконаний він. Також існують і великі парафії, де є багато «анонімних християн», які моляться, але не відчувають себе членами парафіяльних спільнот. Саме тому потрібен обмін досвідом, щоб можна було зробити відповідні кроки.

Департамент інформації УГКЦ

«Патріарший Собор – знак надії для української землі, її народу, країни і цього міста», – Глава УГКЦ під час пленарного засідання

Патріарший Собор – подія, що відбувається в УГКЦ раз на п’ять років. Вона є важливим моментом у житті Церкви, адже саме тоді ми відчуваємо єдність нашої УГКЦ у всій її повноті та різноманітності. Підкреслюю, що це не тільки єпископський Собор, попри те, що владики – надзвичайно важливі учасники цього діяння. На Соборі представлено все церковне тіло, адже його учасниками є миряни, які несуть голос Божого люду із різних континентів та країн світу.

Із такими словами звернувся Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, до делегатів VI сесії Патріаршого Собору «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» 25 серпня в Івано-Франківську, розпочинаючи пленарне засідання.

За словами Першоієрарха УГКЦ, «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» – це напрямок церковного розвитку, проголошений у 2011 році, після попередньої сесії Собору УГКЦ в Бразилії. «Я вдячний усім тим, котрі відважилися приїхати до України, яка зараз перебуває у стані війни. Наш Собор – знак надії для української землі, її народу, країни і цього міста», – продовжив Глава Церкви.

Особливим моментом цієї події, за словами Предстоятеля УГКЦ, є присутність владики Ігоря (Ісіченка), Архиєпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, зі своїми священнослужителями. «Уперше в історії Церкви ми приймаємо православних делегатів на Соборі. Сподіваємося, що ваша присутність стане закликом до єднання християн в Україні, спадкоємців Володимирового Хрещення», – підкреслив він.

«Я прагну, щоб кожен вірний поставив сьогодні запитання, чи жива моя парафія, щоб ми стали діяльною Церквою, яка допомагає людям зрозуміти живого Христа», – висловив свої сподівання від проведення Собору Блаженніший Святослав.

Промовець додав, що коли формувалася стратегія розвитку УГКЦ, ніхто ще не знав, чого очікувати в майбутньому. «Ми не уявляли, що в Україні розпочнеться війна. Ми не гадали, що повинні будемо душпастирювати в умовах військових дій, і те, що місцем зустрічі з живим Христом будуть не тільки наші парафії, а й київський Майдан. Мрію, що ми з вами, зокрема в контексті цього Собору, почуємо живого Бога, якого прагнемо зустріти. Бо він є Господом історії, Тим, хто допоможе нам сьогодні відкоригувати цю нашу стратегію», – зазначив він.

На думку Блаженнішого Святослава, важливо, щоб Церква вміла швидко і гнучко реагувати на виклики, що перед нею постають.

Наприкінці Глава УГКЦ закликав усіх зробити іспит сумління, щоб задуматися, наскільки живою є наша Церква, єпархія, парафія: «Очікую, що учасники Собору говоритимуть правду про те, яким є справжня церковне життя в наших єпархіях, щоб ми усвідомили, де знаходимося в цій стратегії розвитку Церкви. Прошу вас слухати одне одного і ділитися думками та досвідом».

Як раніше повідомлялося, 25-27 серпня в Івано-Франківську проходить VI сесія Патріаршого Собору УГКЦ на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Участь у Соборі бере близько 200 делегатів із різних єпархій УГКЦ України та світу.

Департамент інформації УГКЦ

«Сьогодні Господь скликав нас із усієї Вселенної, щоб бути з Ним і слухати Його», – Глава УГКЦ на відкритті Патріаршого Собору

В Івано-Франківську урочистою Архиєрейською Літургією, яку очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, відкрили VI сесію Патріаршого Собору УГКЦ.

Під час Літургії владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, зачитав Декрет про відкриття VI сесії Патріаршого Собору в Івано-Франківську.

На Патріарший Собор прибули делегати з 57 країн світу.

У своїй проповіді до вірних Глава Церкви, пояснюючи значення Патріаршого Собору, сказав, що годі знайти глибше пояснення, яке дає нам Святе Письмо, що означає бути Патріаршим Собором. «Сьогодні Господь скликав з усієї Вселенної всіх вас на цей Собор. Він покликав того, кого сам хотів. Він є ініціатором, першим рушієм, поштовхом цього діяння. Ми сюди прибули, передусім щоб бути з Ним, слухати Його, сповнятися Його Духом, бо без Святого Духа немає Собору. Це соборування відбувається силою і діянням Святого Духа. Тут, на Соборі, кожному з нас, кожному делегатові Господь Бог буде відкривати наше посланництво, до якого хоче нас послати по закінченні цього Собору», – зазначив Блаженніший Святослав.

«Темою нашого соборного мислення, – нагадав Предстоятель, – буде зустріч, жива зустріч із нашим Господом. Це те, про що ми читаємо в сьогоднішньому Божому Слові. Це те, що ми хочемо переживати під час цього Патріаршого Собору».

На його переконання, як покликання 12 апостолів стало початком нового Ізраїлю, нового Божого народу, так само сьогодні і Церква в кожній країні, у кожному народі є фундаментом, основою того суспільства і джерелом його оновлення. «Як нам сьогодні, зокрема в Україні, потрібно відчути, що Бог є з нами, що ті месіанські знаки, які вкладає в руки Господь Бог своїм апостолам, даючи їм силу панувати над злом, сьогодні наш Спаситель хоче передати нам, коли знову покликає нас до себе на свою гору…» – каже Глава Церкви.

Цей Патріарший Собор, вважає Блаженніший Святослав, є справжнім місіанським знаком для українського народу і української Церкви, знаком надії, знаком, що Господь є з нами, що саме в наші руки Бог дає силу, аби вигнати всяке зло з нашого особистого життя, а зокрема з багатостраждальної политої українською кров’ю нашої рідної Батьківщини.

«Хочу побажати всім нам пережити особисту зустріч з живим Богом, зокрема цими днями. Хочу побажати, аби кожен з нас відчув себе посланцем Божим, носієм і тим, хто ширить Його Царство Боже на землі. І нехай це соборове діяння урухомить усю нашу Церкву, тому що стратегія «Жива парафія – як місце зустрічі з живим Христом» є не якимсь людським планом, а загальноцерковним рухом оновлення і преображення церковного життя. І нехай його хвиля заторкне кожного сина і кожну доньку нашої Церкви в Україні і у світі», – побажав Глава греко-католиків.

VI сесія Патріаршого Собору триватиме 25-27 серпня в Івано-Франківську.

Департамент інформації УГКЦ


У День Незалежності Глава УГКЦ закликав захищати свою країну, утверджувати її та бути патріотами

У своєму відеоблозі з нагоди Дня Незалежності України Блаженніший Святослав накреслив три завдання, які сьогодні стоять перед усіма українцями: необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини, утверджувати, допомагати реформувати державні структури і органи державної влади та плекати державницьку свідомість і патріотизм.

Роздумуючи про необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини сьогодні, Глава УГКЦ наголосив, що це обов’язок усіх нас. «Згадуючи наших героїв, кров’ю яких окроплено нашу незалежність, ми повинні збагнути, у чому полягає відповідальність кожного з нас за укріплення обороноздатності нашої держави», – сказав Блаженніший Святослав.

Він пригадав, що сьогодні ми переживаємо річницю, можливо, найкривавіших подій, коли рік тому, саме в ці дні, на Донбасі розгорнулися найбільш кровопролитні бої за незалежність нашої Батьківщини. Ми пережили вторгнення регулярних військ Росії, і, за оприлюдненими даними, понад 600 наших героїв загинуло, ще 200 пропали безвісти, багато потрапили в полон, у якому перебувають до сьогодні.

«Обороноздатність України – чи не головне завдання, яке стоїть перед Президентом України та органами державної влади, – наголосив Блаженніший Святослав, – але, гадаю, у цей День Незалежності всі разом маємо відчути, що, як українське суспільство, як український народ, ми повинні боронити свою землю, свою Батьківщину відповідно до дарів, завдань і покликань кожного. Сьогодні кожен має відповісти у своєму сумлінні на питання: а де є мій блокпост, який я зобов’язаний захищати до останньої краплі своєї крові?»

«Що сьогодні означає для нас будувати Україну як незалежну державу?» – запитав Предстоятель Церкви, говорячи про необхідність утверджувати державні структури. Блаженніший зазначив, що сьогодні часто можна почути заклики боротися з українською владою… «Особисто я, – зазначив він, – дуже обережно поставився б до таких закликів. Я б радше сказав, що нам треба боротися за утвердження державних органів в Україні. Нам треба боротися за їхню чистоту, ефективність, за те, щоб ця влада справді стала нашою. Ми сьогодні як ніколи повинні відчути відповідальність за українську владу. Можливо, сьогоднішня влада не відповідає нашим запитам, але ми мусимо відчути відповідальність за правильний вибір тих, кому доручаємо виконувати державницькі функції. Говоримо про необхідність реформування влади. І це справедливо, адже багато механізмів її діяльності ми отримали в спадок ще з радянських часів. І відчуваємо своїм обов’язком зробити механізм державного будівництва цілком прозорим, європейським».

«Отож, – закликав Предстоятель УГКЦ, – як ми разом стояли на Майдані, борімося разом за справедливі, прозорі європейські механізми функціонування Української Держави».

Ще одним завданням українців сьогодні, вважає Блаженніший Святослав, є плекати державницьку свідомість і патріотизм, які є рушієм державного будівництва.

«Справжній патріотизм є базований на любові до своєї Батьківщини. Тому цей патріотизм дає можливість відновлювати наші сили, дає нам могутність, бо любов завжди надихає. Тільки любов може зробити з людини героя», – пояснив Глава УГКЦ.

При цьому він зазначив, що несправжній патріотизм вчить ненавидіти чужих: «І такий підхід швидко вичерпує сили людини, адже не можна ненавидіти вічно».

На завершення Блаженніший Святослав процитував слова митрополита Андрея, який сказав так: «Любов до свого народу зробила мене справжнім українським патріотом».

Департамент інформації УГКЦ

Блаженніший Святослав: «У День Незалежності ми дякуємо Богові за дар Української Держави»

У День Незалежності Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав закликав українців подякувати Богові за дар Української Держави. У відеозверненні з нагоди національного свята він зазначив, що «цей день для всіх нас є доброю нагодою роздумати над тим, у чому полягає цінність незалежної Української держави».

Найперше, на його погляд, варто пригадати століття змагань українського народу за свою державну і національну незалежність. «Упродовж багатьох років ми не мали власної держави. Українці були приречені жити в чужих державах, – зазначив Блаженніший Святослав. – Відповідно, у нашій народній пам’яті сформовано образ держави як чогось чужого, як якогось репресивного апарату, який є небезпечний для громадянина. Ми так довго жили в чужих державах, що зараз, можливо, не завжди нам легко оцінити й зрозуміти важливість існування власної держави, даність Української Держави як великого Божого дару».

Крім того, на думку Предстоятеля УГКЦ, український народ носить у своєму серці ще одну рану: «Цілком недавно ми пережили той момент, коли влада стріляла у свій народ… Тому цілком природно, що у відносинах між громадянином і державними структурами відчувається біль. Можна сказати, що за чверть століття існування Української Держави для багатьох людей вона так і не стала своєю».

Чому так важливо мати свою рідну незалежну державу? «Наш народ завжди з незалежністю пов’язував мрії про щастя, – пояснив Глава УГКЦ. – І ми сьогодні повинні зрозуміти, що вільно і вповні розвинути всі ті питомі риси, які має український народ, можна лише у власній державі. Отож, наші мрії про краще майбутнє невід’ємно пов’язані з мріями про достойну, вільну європейську Українську Державу».

З цього приводу Блаженніший Святослав роздумав над завданнями, які випливають з цієї мрії, а це необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини, утверджувати, допомагати реформувати державні структури і органи державної влади та плекати державницьку свідомість і патріотизм, які є рушієм державного будівництва.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ: «Хто не любить своєї Батьківщини, буде завжди чужинцем і вигнанцем на цій землі»

Сьогодні для нас, християн, бути свідками Христової істини і знайти дорогу до життя вічного означає любити свою Батьківщину та свій народ і бути готовим віддати своє життя в ім’я Боже за друзів своїх. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в День державного прапора України.

«Хто не любить своєї Батьківщини, буде завжди чужинцем і вигнанцем на цій землі. Хто не хоче будувати власної держави і утверджувати її незалежність, той приречений бути рабом у чужих державах», – наголосив Предстоятель.

Роздумуючи над людською поведінкою, проповідник відзначив, що Господь Бог створив нас у такий спосіб, що ми хочемо перевершити самих себе. Людина – це істота, каже він, яка ніколи не задовольняється власними обмеженнями: завжди хоче чогось більшого, чогось кращого, чогось повнішого. «Мабуть, ті, хто виховують молодь, особливо підлітків, знають, що підлітковий час позначений двома цікавими феноменами… Молода людина в момент свого дозрівання переживає кризу цінностей. Усе те, що вчора було певним, зрозумілим, сьогодні набирає іншого значення. Батьки називають це тяжким віком. Але з іншого боку – аби дозріти, молода людина повинна подолати власну самотність. Вона має вийти назустріч іншому, має знайти свою любов, має закохатися в когось, має вийти із себе, передусім назустріч живому Богові. Лише тоді вона може віднайти своє життя, сенс того, чому варто посвятитися впродовж всього свого земного життя. Навіть більше – знайти те, що дає можливість жити життям вічним, яке не переминає», – сказав Блаженніший Святослав.

«Тому Христос, – продовжив Глава Церкви, – ще і ще запрошує кожного з нас іти за ним. Бо справді, віддати і віднайти своє життя можна лише в Ньому. Жити для ближнього, віддати все своє життя в любові для Бога і для ближнього. Ось що є змістом Христового Євангелія, осердям християнської віри, дорогою справжнього дозрівання, ставання людиною з великої букви».

«Коли хтось хоче зберегти своє життя, той його погубить, а хто віддасть своє життя задля Мене, задля Євангелія, той його знайде». На погляд Глави Церкви, це Боже Слово, яке лунає до нас через приклад зустрічі юнака з Христом, по-особливому відкривається в тих святах, які ми святкуємо. Завтра ми відзначаємо річницю Незалежності нашої Батьківщини. Сьогодні українське суспільство відзначає День українського прапора, який є символом, знаком, осердям нашого суверенного буття.

«Можна сказати, що українське суспільство сьогодні переживає таку ж кризу дозрівання. Є криза переоцінки цінностей, криза пошуку сенсу… Чому для нас сьогодні так важливо зберегти свою незалежну державу? Чи варто за нашу свободу й незалежність віддати своє життя? А для віруючих християн це питання звучить ще глибше. Що означає для нас сьогодні, в цей буремний час, іти за Христом, бути Його учнями? На це питання гарно дає відповідь пророк українського народу, наш Тарас. Для нього любов до Батьківщини і до рідної матері є одне й те саме. Гадаю, саме така перспектива, яка випливає з Христового Євангелія, є основою і фундаментом державного будівництва, на який ми повинні опертися на тій дорозі, що нею хочемо йти далі. Бо наша свобода, наше майбутнє, наш особистий добробут є немислимими без утвердження та існування вільної незалежної Української Держави», – сказав Предстоятель.

Тому, закликав Блаженніший Святослав, не святкуймо ці свята сумними, подібно як цей багатий юнак, який не хотів віддати того маленького, що має, аби отримати чогось більшого і вічного. «Будьмо сьогодні зрілими, будівничими, які творять свою державу з державницькою свідомістю, християнами-патріотами. Не біймося віддати своє життя в руки Божі, аби все те, що маємо, зберегти і збагатити, віддаючи його за наших братів і сестер», – побажав Глава УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ: «Сьогодні в нашій державі ми всі відчуваємо, що потребуємо перемін і преображення»

Подія преображення є не лише задоволенням якоїсь людської цікавості: яка ж ця слава Божа? Ця подія несе в собі щось набагато глибше, щось таке, що торкає за живе і сьогодні кожну віруючу людину. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в одне з найбільших християнських свят у році – Преображення Господнього.

За словами проповідника, ми сьогодні святкуємо пам’ять однієї події, яка відкриває нам надзвичайно глибокі істини про Бога, про людину й про наші з Ним взаємини.

«У Святому Євангелії оповідається, що в певний момент своєї учительської проповіді Ісус Христос зійшов на гору Тавор і взяв із собою своїх, можливо, найближчих учнів – Петра, Якова та Івана. І на тій горі Він преобразився перед ними. Через своє тіло відкрив їм славу свого божества. У преображенні апостоли побачили славу Бога у волоченому Божому Сині…» – розповів Предстоятель.

Преобразившись, продовжив Блаженніший Святослав, на Таворській горі Ісус Христос показав через людське обмеження, людське тіло безмежну велич і славу. Сьогодні Господь не лише сам преобразився на горі Тавор, а й переобразив, змінив своїх учнів, відкрив їхні очі, дав їм можливість бачити невидиме і сповнитися силою не людини, а славою самого Бога.

«Ми святкуємо Преображення в особливих обставинах, – вважає Глава Церкви, – мене і вас сьогодні Господь запросив вийти на Таворську гору, бо цією горою в сучасному житті нашої Церкви є храм Господній. Тут ми можемо побачити славу Божу. Тут ми можемо почути слово Отця, який нам об’являє свого єдинородного Сина силою і діяння Святого Духа. Тут ми можемо побачити силу Божу, яка проявляється через людину, навіть через її обмеження та її слабкості. Таким запрошенням нас до преображення є цей чудовий християнський звичай посвячувати в храмі перші плоди. Те запрошення означає змінити своє ставлення до природи, яка нас оточує, побачити, що земля плодоносить не через якусь сліпу необхідність, а завдяки Божій опіці над кожним із нас».

«Сьогодні в нашій державі, гадаю, ми всі відчуваємо, що потребуємо перемін і преображення. Ми потребуємо сьогодні Божої сили, щоб захистити нашу рідну землю. Сьогодні ми відчуваємо, що не лише можемо, а й повинні преобразити життя нашої держави, нашого суспільства, але ми можемо це зробити не через наші гріхи й немочі, а завдяки Божій силі, яка повинна діяти в житті нашої держави і нашого суспільства. Як важливо, коли ми стривожені, почути голос Бога про Його улюбленого Сина, в якому кожного з нас Господь називає своїм улюбленим сином і донькою», – просить замислитися Блаженніший Святослав.

«Нехай це свято додасть нам сили преображатися і Божою благодаттю змінювати все те, що нас оточує. Щоб і в нашому житті, і в наших стражданнях та немочах, а головне – у наших перемогах виявилася повнота слави Божої», – побажав Блаженніший Святослав.

Співслужив з Главою УГКЦ владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Наприкінці Літургії Блаженніший Святослав та владика Богдан освятили фруктові плоди, які люди принесли із собою.

Перед Собором стояв великий кошик, в який люди могли скласти освячені плоди для наших військових.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

«Я просив Господа, щоб усі гармати, якими вбивають сьогодні українців, були переплавлені на церковні дзвони», – Глава УГКЦ у м. Марія Повч

Під час військових дій на цих угорських землях знімали церковні дзвони і переплавляли їх на гармати. Цей Дзвін миру, який ми сьогодні освятили, зроблений із гармат. Його знову повернули на дзвіницю цієї святині. Для мене велика честь освятити його сьогодні тут. Освячуючи його, я просив Господа, щоб усі танки та гармати, якими вбивають сьогодні українців, були переплавлені на церковні дзвони.

Про це сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, 16 серпня під час Архиєрейської Божественної Літургії в рамках паломництва до Марійського відпустового центру угорських греко-католиків, що в Марія Повч (Угорщина). Проща відбувалася з нагоди 300-ліття чудесного прославлення Маріяпочавчанської чудотоворної ікони Матері Божої.

Перед богослужінням Блаженніший Святослав разом із Архиєпископом Цирілом (Василем), Секретарем Конгрегації для Східних Церков, та ієрархами ГКЦ Угорщини освятив Дзвін миру на території цієї святині.

«Нехай голос цього дзвону стане неустанною молитвою за мир на землі, в Угорщині, у Європі та за закінчення війни в Україні», – додав проповідник, зазначаючи, що в такий спосіб усім, а особливо українцям, Бог дає знак надії. Подібно, як знаком надії були сльози Матері Божої 300 років тому на цих землях.

«Ким були греко-католики на цій землі 300 років тому? Маленькою забутою громадою на одвірках імперії, маргіналізованою суспільством. Однак саме у цьому маленькому греко-католицькому храмі голосом цієї громади, навіть на рівні розмови із імператором, почала розмовляти сама Мати Божа. Вона завжди була, є і буде голосом тих, у кого його забирають», – продовжив він, додаючи, що тепер греко-католики тут творять живу молоду Церкву, яка сьогодні має свого митрополита та нову єпархію.

На думку Першоієрарха УГКЦ утворення цих нових структур «свідчить у 300-літніх ювілей цього Марійського чуда, що Мати Божа і сьогодні заступається за нас».

«Нехай Мати Божа вислухає молитви кожного із нас і поблагословить Греко-Католицьку Церкву в Угорщині та подарує нашим землям благословенний Божий мир», – завершив Блаженніший Святослав.

Як відомо, у с. Марія Повч копія первісної ікони Матері Божої вдруге заплакала (1, 2 і 5 серпня 1715 року). Чудесне походження цього явища було засвідчено висновками особливої комісії з Апостольської столиці. Відтоді це маленьке село на Сході Угорщини стало паломницьким центром для вірних із сусідніх країн.

Департамент інформації УГКЦ

Глава УГКЦ у Крилосі: «Бог – Той, хто викликає нас на морську глибину і йде разом із нами»

До цього місця українці споконвіку приходять, щоб стати перед Божим обличчям. Вдячний вам, що ви прийшли на цю прощу, подолавши цей духовний шлях, шукаючи Божого слова, сильної помічної Божої руки. Дякую вам, що ви прийшли до стіп Матері Божої, яка тут присутня в Крилоській іконі, щоб молитися за Україну, наш народ і Церкву.

Такими словами звернувся до прочан Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав 2 серпня під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії в рамках IV Всеукраїнської патріаршої прощі до Галицької чудотворної ікони Матері Божої в с. Крилос на Івано-Франківщині.

Із Главою Церкви співслужили: владика Володимир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський; владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський; владика Василь (Семенюк), Архиєпископ і Митрополит Тернопільський; владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ; владика Василь (Івасюк), Єпарх Коломийсько-Чернівецький; владика Йосафат (Говера), Екзарх Луцький; владика Михайло (Бубній), Екзарх Одесько-Кримський; та владика Йосафат (Мощич), Єпископ-помічник Івано-Франківський.

Проповідник додав, що цього дня Церква святкує пам’ять великого пророка Старого Заповіту Іллі. Спираючись на недільне Євангеліє, Предстоятель УГКЦ зазначив, що коли Бог кличе людину, Він «викликає її на глибину». «Ми чуємо у сьогоднішньому Євангеліє, як Бог змусив учнів сісти в човен серед ночі і плисти по морю. Саме Христові належить ця ініціатива. Коли людина відповідає на Боже покликання і дає себе повести Богові, то вона опиняється в обставинах, які не може сама контролювати. Вона починає здійснювати те, що їй не під силу», – пояснив він. За словами Блаженнішого Святослава, у певний момент на своїй духовній життєвій дорозі людина переживає сумніви щодо того, чи часом такі події не є фантазією. Чи справді можливе те, до чого Бог кличе? Чи ті глибокі, високі завдання, які Бог ставить, є можливими до здійснення? Тоді Бог дає людині пережити, найперше, падіння, а згодом злет. «Він дає зрозуміти, що саме віра в Бога є тим фундаментом, який дає можливість крокувати вперед і здійснювати те, що людині не під силу. Тому Господь і каже, що нема нічого неможливого тому, хто вірує», – вів далі архиєрей.

Блаженніший Святослав підкреслив, що Бог – Той, хто «викликає нас на глибину і йде разом із нами». Нам лише потрібно вірити, тобто твердо тримати за руку нашого Спасителя, щоб бути сповненими Його сили. Лише тоді ми можемо бути твердими на нашому шляху і знайти мир серед розбурханої ночі.

«Якщо ми сьогодні, стоячи тут, на цьому святому місці, поглянемо на історію нашого народу та Церкви, то побачимо, скільки супротивних вітрів віяло на наш народ, – продовжив далі проповідник. – Але наші предки змогли вистояти і пройти цією дорогою, відповідаючи на поклик Господа та Спасителя».

Глава УГКЦ зауважив, що ми вкотре переживаємо те саме, що й апостоли серед розбурханого Галилейського моря. «Сьогодні ми о четвертій сторожі ночі стоїмо серед розбурханого моря нашого українського буття. Тільки-но ми почнемо шукати у вірі спасенної руки нашого Господа, одразу ж її знайдемо. Жодна людина, жодні міжнародні перемовини і дипломатія не дадуть нам сили, щоб пройти шляхом до свободи і гідності. Тією дорогою нас може перевести лише Господь Христос. Той мир, який ми сьогодні хочемо випросити у нашого Господа, мир у нашому українському човні, походить від Бога, який тут у ці хвилини є з нами», – підсумував Блаженніший Святослав.

По завершенні Літургії Глава і Отець УГКЦ освятив реанімобілі, придбані волонтерами з Івано-Франківська, для допомоги військовим на Сході.

Департамент інформації УГКЦ