Біографія служіння. Святослав Шевчук.

Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук) народився у християнській родині 5 травня 1970 року у м. Стрию Львівської обл. Це був період підпільної діяльності УГКЦ, коли греко-католицькі священники служили Божественну Літургію в родинному домі Шевчуків.

Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Одночасно у 1983—1989 роках навчався у підпільній греко-католицькій духовній семінарії.

Як випускник медичного училища, відслужив два роки строкової служби фельдшером в окремому батальйоні аеродромного забезпечення Луганського вищого військового авіаційного училища. “Я служив спочатку в учебці у Вінницькій області, станція Вапнярка. Там, фактично, відбувався той такий перший, як тоді називалося, «курс молодого бойца», а після того згідно такого розприділення я потрапив на службу в Київський військовий округ і служив в Луганську у Вищому військовому училищі штурманів ім. Пролетаріату Донбаса. То є повна назва, я її очевидно українською мовою повторив» – розповідає Блаженіший в одному із інтерв’ю.

Після цього його життєвий шлях пов’язаний виключно з церковними справами. Як він відзначає, до рішення стати священиком його спонукала висока релігійність його батьків та близьких родичів, усього галицького суспільства, однак вирішальним він вважає знайомство з отцем Михайлом Косило, священиком підпільної церкви, який на сьогодні вже помер: «В свій час він два строки відсидів у в’язниці за священицьку діяльність, потім був призначений ректором підпільної семінарії. Сила цієї особистості, сила зустрічі з такою особистістю і стала останнім поштовхом…»

З 1992 року по 1994 рік навчався у Львівській духовній семінарії.

21 травня 1994 р. С. Шевчук отримав дияконські свячення (святитель Владика Филимон (Курчаба)), 26 червня 1994 р. рукоположений у священики (святитель Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський).

1994-1999 роки – Папський Університет св. Фоми Аквінського у Римі, відомий як «Angelicum» («Ангелікум»). По закінченню навчання у цьому ж навчальному закладі здобув докторську ступінь з відзнакою «Summa cum laude» в галузі богословської антропології та основ морального богослов’я візантійської богословської традиції.

«Я ніколи не хотів навчатися за кордоном. Але мене рекомендували. І я поїхав на навчання до Риму згідно з направленням, наданню якого сприяв Блаженніший Мирослав кардинал Любачівський, тому що в той час було багато бажаючих стати священиками, але не було викладачів, тому я і поїхав на навчання. Але я ніколи не поривався до тих титулів, тих завдань, які мені посилав Господь Бог» (джерело – «Українська правда», 05.08.2011 р.).

Як зазначає Святослав (Шевчук), після захисту у Римі докторату він через Східну Конгрегацію домігся загальної аудієнції у Папи Римського Йона Павла II, на якій попросив у Святішого Отця благословення на свою місію в Україні. Отримав його словами: «Їдь, брате, ти там матимеш дуже багато праці».

У 1999-2000 рр. – префект, у 2000-2007 рр. – віце-ректор по навчальній частині Львівської духовної семінарії (ЛДС) Святого Духа.

З 2001 – віце-декан богословського факультету Львівської богословської академії (з 2007 р. – Український католицький університет).

У 2002-2005 рр. обіймає посади голови секретаріату та особистого секретаря Верховного Архієпископа УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара), а також керівника Патріаршої курії (виконавчої структури) у Львові. Пізніше, у березні 2011 р., на своїй першій прес-конференції в статусі Глави УГКЦ Святослав (Шевчук) відзначить: «Найперше, я хочу Вам сказати, що вважаю себе, можливо, таким духовним сином і послідовником Блаженнішого Любомира… він, як той добрий батько, вміло мене виховував…».

З червня 2007 р. – ректор ЛДС Святого Духа.

14 січня 2009 р. Святіший Отець Бенедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про призначення отця доктора Святослава (Шевчука), ректора ЛДС Святого Духа, єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу було уділено титулярний престол Castra di Galba.

Архієрейська хіротонія (таїнство поставлення) відбулася 7 квітня 2009 р. в Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові, головній святині УГКЦ. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира, був Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архієпископ Львівський, а співсвятителями – Владика Михаїл (Микицей), єпарх єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліян (Вороновський), єпарх Самбірсько-Дрогобицький.

10 квітня 2010 р. призначений Апостольським Адміністратором єпархії Покрова Пресвятої Богородиці.

У вересні 2010 р. Синодом була створена спеціальна комісія переважно з молодих єпископів, до складу якої був включений і Святослав (Шевчук), на яку було покладене завдання чітко сконкретизувати десятирічний план розвитку діяльності УГКЦ. Ця робота була виконана, а пізніше Святослав (Шевчук) вже працював у іншій утвореній групі, яка розпрацьовувала конкретні механізми, як можна визначені попередньою комісією побожні бажання і прагнення безпосередньо втілити в життя.

Упродовж свого єпископату Святослав (Шевчук) продовжував викладати. Коли приїжджав в Україну на Синоди, то читав лекції в Українському католицькому університеті та Львівській духовній семінарії. Мав напрацювання щодо читання циклу лекцій з богословської антропології в Аргентині.

23 березня 2011 р. Синодом Єпископів УГКЦ обраний Главою УГКЦ, при цьому участь в Синоді приймали 40 єпископів з усього світу. 25 березня цей вибір благословив Папа Римський Бенедикт XVI, змінивши таким чином на цьому посту Любомира (Гузара), який у лютому 2011 р. подав у відставку (зречення прийняте Папою 10 лютого 2011 р.). Введений на престол 27 березня 2011 р. у Києві, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Зі слів самого Святослава (Шевчука), рішення про призначення Главою УГКЦ було для нього несподіваним і до нього він не був готовим ні духовно, ні психологічно. В певній мірі таке сприйняття рішення Синоду мабуть викликано і тим фактом, що на момент його прийняття Святослав (Шевчук) був наймолодшим єпископом світу (йому було 40 років) і, за наявними даними, він не входив до попереднього списку фаворитів.